Вербалізація концепту земля в наративах жителів Куп’янщини та Бойківщини

Abstract

У статті окреслено психоментальну специфіку концепту земля в наративах жителів Куп’янщини та Бойківщини. Було виокремлено такі найбільш значущі концепти для жителів вищезазначених територій: воля, земля, віра (традиції), хата (домівка), родина, праця, громада, доля. І хоча ці концепти представлені в мовній картині світу як жителів Куп’янщини, так і Бойківщини, але для концептосфери кожного регіону можна виділити базові. Концепт воля набуває більш широкого осмислення, виформовуючись у наративах бойків як визначальний чинник існування нації Доведено, що концепт формувався під впливом низки чинників, а саме: історичного (у контексті спогадів про радянську систему, колективну працю в колгоспах, розкуркулення, визвольну боротьбу ОУН-УПА, Революцію Гідності), географічного (степи, поля (Схід), гори, ліси (Захід)); культурного (для бойків це діяльність Гределів (німецькі підприємці, Сколівщина), європейські цінності в співжитті один з одним, традиції святкування Різдва, Великодня та ін.; для жителів Куп’янщини це поняття громади, збереження сімейних цінностей). Проаналізовано номінативне поле концепту, яке становлять такі лексеми: ґрунт, сад, город, поле, сад – мають просторовий характер та корелюють із особистісною територією мешканців Сходу; Україна (Батьківщина), ліси, гори, рідна домівка – мають національні конотації в наративах бойків. Концепт земля залишається одним із центральних модусів формування етнічності, відповідно, є найуживанішим як у фольклорі, так й у творчості українських письменників. Переважає осмислення землі як присадибної ділянки, при цьому увиразнюється сема заробіток. Концептуальне поле створюється під впливом суспільно-історичних обставин. На відміну від жителів Бойківщини, на Сході селяни дотримують певних правил щодо періодів, сприятливих для землеробської роботи, у цьому вбачаємо архетипний зв’язок із прадавнім мисленням українського народу.

The article outlines the psychomental specificity of the concept of land in the narratives of the inhabitants of Kupyanshchina and Boykivshchina. The following most significant concepts for residents of the above-mentioned territories were singled out: will, land, faith (traditions), house (home), family, work, community, destiny. Although these concepts are represented in the linguistic picture of the world by both the inhabitants of Kupyanshchina and Boykivshchina, the basic ones can be singled out for the conceptual sphere of each region. The concept of will acquires a wider meaning, taking shape in the narratives of the fighters as a determining factor of the nation’s existence. It has been proven that the concept was formed under the influence of a number of factors, namely: historical (in the context of memories of the Soviet system, collective labor in collective farms, disarmament, the liberation struggle of the OUN-UPA, the Revolution of Dignity), geographical (steppes, fields (East), mountains, forests (West)); cultural (for the Boiks, this is the activity of the Gredels (German entrepreneurs, Skolivshchyna), European values in living together with each other, the traditions of celebrating Christmas, Easter, etc.; for the residents of Kupyanshchyna, it is the concept of community, preservation of family values). The nominative field of the concept is analyzed, which consists of the following lexemes: soil, garden, garden, field, garden – have a spatial character and correlate with the personal territory of the inhabitants of the East; Ukraine (Motherland), forests, mountains, native home – have national connotations in the narratives of the fighters. The concept of land remains one of the central modes of ethnic formation, and accordingly, it is the most widely used both in folklore and in the works of Ukrainian writers. The interpretation of the land as a homestead predominates, while the meaning of earnings is emphasized. The conceptual field is created under the influence of socio-historical circumstances. In contrast to the inhabitants of Boykivshchyna, in the East, peasants follow certain rules regarding periods favorable for agricultural work, in this we see an archetypal connection with the ancient thinking of the Ukrainian people.