Експресиви сучасного науково-популярного тексту природничої тематики

Abstract

Статтю присвячено дослідженню способів і засобів творення експресивності природничого науково-популярного тексту. Популяризатор науки знайде свого читача тільки в тому разі, якщо подбає про належний рівень виразності і привабливості свого продукту та зробить його цікавим і доступним для нефахівця. Матеріалом для лінгвістичного аналізу стала книга хіміка, судмедексперта й журналіста Володимира Саркісяна «Хімія повсякдення. Від шампуню і прального порошку до смаженої картоплі». З’ясовано, що в цьому тексті використано три різних за своєю природою рівні експресивів: загальномовні, контекстні (мовленнєві) і текстотвірні (композиційні). До першого належать питомо експресивні компоненти мовної структури: стилістично маркована лексика (слова книжних і розмовного стилів), різна за сферами вживання лексика (терміни, побутові назви, професійний сленг тощо), фразеологізми, словотвірні засоби (форми суб’єктивного вияву ознаки), морфологічні форми (ступені порівняння прикметників і прислівників) і синтаксичні конструкції (вставні слова, питальні й спонукальні речення). Другий рівень складають експресиви, що виникають тільки за особливих умов комбінування в контексті різноманітних мовних одиниць; у результаті це призводить до появи метафор, порівнянь, перифраз, аналогій, оксиморонів, гіпербол тощо, а також до виникнення тематичного й стилістичного контрасту. Третій рівень експресивності пов’язаний із творенням завершити тексту книги, тобто продуманою композицією та архітектонікою, влучними назвами розділів і підрозділів (як і заголовку), різними способами формування інтертекстуальності, застосуванням невербальних засобів унаочнення. Комбінування різнорівневих експресивів гарантує не тільки читабельність складного для сприйняття контенту, а й емоційно-інтелектуальне задоволення від отриманого знання.

The article is devoted to the study of ways and means of creating expressiveness in a popular science text. A populariser of science will find his readers only if he pays attention to the right level of expressiveness and attractiveness of his product and makes it interesting and accessible to a nonspecialist. The material for the linguistic analysis was a book by chemist, forensic scientist and journalist Volodymyr Sargsyan, “Everyday Chemistry. From Shampoo and Washing Powder to Fried Potatoes”. It was found that this text, by its very nature, uses three different levels of expression: linguistic (ordinary), contextual (speech) and textual (compositional). The first level includes specifically expressive components of the linguistic structure: stylistically marked vocabulary (words of book and colloquial styles), vocabulary different in terms of spheres of use (household names, professional slang, etc.), phraseological units, means of word formation (forms of subjective expression of a characteristic), morphological forms (degrees of comparison of adjectives and adverbs) and syntactic constructions (introductory words, interrogative and exhortative sentences). The second level is made up of expressions that arise only under special conditions of combination in the context of different linguistic units; this leads to the emergence of metaphors, similes, periphrases, analogies, oxymorons, hyperboles, etc., as well as to the emergence of thematic and stylistic contrasts. The third level of expression is related to the creation of a complete book text, i.e. a well thought-out composition and architecture, apt titles of sections and subsections (as well as the title), various forms of intertextuality and the use of non-verbal means of visualisation. The combination of multiple levels of expression guarantees not only the readability of difficult content, but also the emotional and intellectual satisfaction of the knowledge gained.