Нові англізми в українській мові як відображення розвитку IT-освіти

Abstract

У статті на матеріалі нових англізмів у сучасній українській мові розглянуто тенденції оновлення лексикону сфери освіти й науки. З’ясовано, що запозичування слів – складні лексико-семантичні трансформації, що відбуваються внаслідок мовних контактів і впливають на мовну динаміку. Цьому процесу сприяє тенденція до глобалізації, що виявляється в активному вживанні англізмів. Нові лексеми сфери освіти й науки є результатом введення цієї царини в європейський освітній і науковий контекст і водночас засвідчують тенденцію інтернаціоналізації лексичного складу мови. Для запозичень ХХІ ст. характерні кількісність, новизна, переважно однорідність щодо мови-джерела (більшість слів – англізми). Зауважено, що запозичення є необхідними назвами багатьох комунікативних сфер, натомість невиправдане переобтяження такими номінаціями витісняє національну складову. Обґрунтовано, що поява нових запозичень може засвідчувати поглиблення категоризації та аспектуалізації понять у мові або вироблення спектра позначень спільного об’єкта за різними його аспектами. Проаналізовано англізми, які функціонують без українських відповідників. Це пов’язано з тим, що терміни, які входять в ужиток разом із загальними поняттями, є запозиченими з тієї мови, з якої, власне, запозичено й саме поняття. Зосереджено увагу на випадках вживання запозичень і тоді, коли можна без вагань використовувати власні слова й словосполуки, точно і яскраво можна назвати поняття по-своєму, без чужих елементів. Досліджено запозичені слова не лише нові для української мови за формою і/або значенням, а й приховані, тобто повторні, з уже наявною в мові-реципієнті формою і новим лише значенням. Кодифікація нових англізмів у нормативних словниках передбачає «випробовування» мовною практикою: з’ясування трансферу лексичного значення (звуження, розширення, комбінації семантичних модифікацій значення), усталення граматичної форми і семантичних зв’язків з іншими словами.

The article uses the material of new anglicisms in the modern Ukrainian language to analyze the tendencies of updating the lexicon of education and science. It is found that word borrowing is a complex lexical and semantic transformation that occurs as a result of language contacts and affects the language dynamics. This process is facilitated by the trend towards globalization, which is manifested in the active use of Anglicisms. The new lexemes of education and science are the result of the introduction of this field into the European educational and scientific context and at the same time show the tendency of internationalization of the lexical composition of the language. The borrowings of the twenty-first century are characterized by quantitative, novelty, and mostly homogeneity in terms of the source language (most words are anglicisms). It is noted that borrowings are necessary names for many communicative spheres, while unjustified overloading with such nominations displaces the national component. It is substantiated that the emergence of new borrowings may indicate a deepening of the categorization and aspectualization of concepts in the language or the development of a spectrum of designations of a common object according to its various aspects. The article analyzes anglicisms that function without Ukrainian equivalents. This is due to the fact that the terms that are used along with general concepts are borrowed from the language from which the concept itself is borrowed. The author focuses on the cases when borrowings are used and when one can use one’s own words and phrases without hesitation, and one can accurately and vividly name the concept in one’s own way, without foreign elements. The borrowed words studied are not only new to the Ukrainian language in terms of form and/or meaning, but also hidden, i.e. repeated, with a form already present in the recipient language and only a new meaning. The codification of new anglicisms in normative dictionaries involves «testing» them with language practice: finding out the transfer of lexical meaning (narrowing, expansion, combinations of semantic modifications of meaning), establishing grammatical form and semantic relations with other words.