Мікротопоніміка Ріпкинщини: етнолінгвістичний аспект

Abstract

У статті заналізовано локальні географічні назви Ріпкинщини для вияву оригінальності й самобутності таких найменувань; простежено зв’язок топооб’єктів досліджуваної місцевості з її історичним минулим і ландшафтним розташуванням; здійснено таке дослідження мікротопонімів у семантичному й мотиваційному аспектах; окреслено позамовні чинники їх формування; обґрунтовано значущість етнолінгвістичного дослідження, здійсненого методом польового збору інформації від мешканців зазначеного району. Під час експедиції до Ріпкинського району, організованою Державним науковим центром захисту культурної спадщини від техногенних катастроф, було обстежено 28 населених пунктів, опитано 60 респондентів, записано 16 годин цифрового аудіозапису. Польовий матеріал був зібраний відповідно до тематичного напряму «Ономастика. Мікротопоніміка» за авторським питальником. Дослідження передбачало максимально вичерпну фіксацію та класифікацію зафіксованого матеріалу, зібраного під час експедиції різними методами: аудіофіксація сеансу опитування, спонтанне мовлення (як діалогічне, так і монологічне), фотофіксація об’єктів, які містять топонімну інформацію. Під час роботи з респондентами різного віку й соціального статусу було з’ясовано назви малих географічних об’єктів на території обстежених населених пунктів, їх семантику, етимологію (насамперед народну). Такі географічні назви є пам’ятками української культури, тому потребують збереження. Зафіксовані мікротопоніми доводять, що одним з особливих виявів етнічної та культурної історії мешканців окресленого краю є місцеві найменування малих географічних об’єктів: одні з них відбивають етнонаціональний чи соціальний склад населення, інші маніфестують зв’язок з географічно-ландшафтними особливостями тієї чи тієї місцевості, з різновидами колишніх промислів і ремесл. Для потрактування власних назв значущим є саме народний варіант, тому що офіційні версії досить часто є не точними. Дослідження малих географічних назв уможливлює їх збереження, оскільки чимало з них зникає під впливом різноманітних екстралінгвальних чинників.

In the article the authors analyze the local geographical names of the Ripky region in order to reveal the originality of such names; the connection of topographic objects of the studied area with its historical past and landscape position is traced; such a study of microtoponyms in semantic and motivational aspects is carried out; non-linguistic factors of their formation are outlined; the significance of the ethnolinguistic research carried out by the method of field collection of information from the residents of the specified district is substantiated. During the expedition to the Ripky district, organized by the State Scientific Center for the Protection of Cultural Heritage from Man-made Disasters, 28 settlements of the Ripky district were surveyed, 60 respondents were interviewed, and 16 hours of digital audio were recorded. The field material was collected in accordance with the thematic direction «Onomastics. Microtoponymics» according to the authors’ questionnaire. The research involved the most exhaustive recording and classification of recorded material collected during the expedition using various methods: audio recording of the survey session, spontaneous speech (both dialogic and monologic), photo recording of objects that contain toponymic information. When working with respondents of different ages and social status, the names of small geographical objects on the territory of the surveyed settlements, their semantics, etymology (primarily folk) were clarified. Such geographical names are monuments of Ukrainian culture, therefore they need to be preserved. The recorded microtoponyms prove that one of the special manifestations of the ethnic and cultural history of the inhabitants of the delineated region are the local names of small geographical objects: some of them reflect the ethno-national or social composition of the population, others manifest a connection with the geographical and landscape features of this or that area, with varieties of former trades and crafts. For the interpretation of proper names, it is the popular version that is significant, because the official versions are quite often not accurate. The study of small geographical names makes it possible to preserve them, since many of them disappear under the influence of various extralinguistic factors.