Концепт самотність – теорія й практика

Abstract

У статті досліджуються концептуальні засади самотності. Звертається увага на висвітлення цієї проблеми в літературознавстві, психології, педагогіці. На основі аналізу результатів досліджень вітчизняних і закордонних авторів обґрунтовується висновок, що проблема самотності поступово починає займати одне із чільних місць. Стаємо свідками парадоксального соціально-цивілізаційного явища. Розвиток технологій сприяє майже миттєвій комунікації людей навіть з інших континентів. З іншого боку зникає культура спілкування, яка замінюється набором електронних образів і символів. Ця проблема досліджується соціологами, психологами, педагогами й звичайно ж фахівцями, які аналізують тенденції в літературному процесі. У контексті ідеї ювілейного зібрання експертів Римського клубу щодо інтегрального мислення саме в єдності творчих досягнень авторів художніх творів, психологів, соціологів, педагогів можна наблизитися до розуміння закономірностей процесу, допомогти представникам різних вікових груп пережити виклики війни в Україні, адаптуватися до мирного життя. Щодо джерел проблеми самотності підкреслюється необхідність розпочинати дослідження з народної культури. У контексті вимог компаративістики доцільною є порівняльна характеристика висвітлення проблеми в культурі різних народів. Це важливо в контексті ідентифікації, вираження ментальності. Особлива увага звертається на характеристику самотності як дефіциту спілкування, ізольованості від інших людей, а також екзистенційну ситуацію, яка має позитивні та негативні аспекти. Пропонується розглядати проблему концептології в послідовності: слово – поняття – термін – концепт. Виокремлено три найважливіші аспекти концептів, а саме на побутовому рівні коли використовуються відповідні слова, без поглибленого вивчення їх сутності, коли люди інтуїтивно розуміють їх багатогранність, що яскраво проявляється в усній народній творчості й характеризує багатство мовної палітри; очевидною є взаємодія понять, які входять у структуру концепту з практичним досвідом оскільки в іншому разі це було б абстрактне поняття, яке не має відповідника в об’єктивній реальності; рівень концепту передбачає міждисциплінарне вивчення питання, певний етап функціонування науки, наближення до розуміння закономірностей розвитку базового поняття, його суті, рівень узагальнення, перспективи використання. Підкреслена важливість інтеграції декількох наук, коло яких постійно розширюється. Виокремлюються практичні аспекти проблеми, вивчення думки українських та польських студентів, які у творчих есе аналізували особливості самотності в сучасному молодіжному середовищі. На особливу увагу і на окреме монографічне дослідження заслуговує тема самотності авторів, у контексті значущості літературної творчості в умовах тоталітарних режимів, а також у час переходу до демократії.

The article explores the conceptual foundations of loneliness. Attention has been drawn to the coverage of this problem in literary studies, psychology, and pedagogy. Based on the analysis of the results of research by domestic and foreign authors, the conclusion has been made that the problem of loneliness is gradually beginning to occupy one of the prominent places. People are witnessing a paradoxical social and civilizational phenomenon. The development of technology facilitates almost instantaneous communication of people even from other continents. On the other hand, the culture of communication disappears, which is replaced by a set of electronic images and symbols. This problem is studied by sociologists, psychologists, teachers and, of course, specialists who analyze trends in the literary process. In the context of the idea of the jubilee meeting of experts of the Club of Rome regarding integral thinking, it is precisely in the unity of the creative achievements of authors of artistic works, psychologists, sociologists, and teachers that one can get closer to understanding the laws of the process, help representatives of different age groups survive the challenges of the war in Ukraine, and adapt to peaceful life. Regarding the sources of the problem of loneliness, the need to start research from folk culture is emphasized. In the context of the requirements of comparative studies, comparative characterization of highlighting the problem in the culture of different peoples is expedient. This is important in the context of identification, expression of mentality. Special attention is paid to the characterization of loneliness as a lack of communication, isolation from other people, as well as an existential situation that has positive and negative aspects. It is proposed to consider the problem of conceptology in the sequence: word – concept – term – concept. The three most important aspects of the concepts are singled out, namely, at the everyday level when appropriate words are used, without an in-depth study of their essence, when people intuitively understand their multifacetedness, which is clearly manifested in oral folk art and characterizes the richness of the language palette; the interaction of the concepts included in the structure of the concept with practical experience is obvious, because otherwise it would be an abstract concept that has no counterpart in objective reality; the level of the concept involves an interdisciplinary study of the issue, a certain stage of the functioning of science, approaching the understanding of the regularities of the development of the basic concept, its essence, the level of generalization, the prospects of use. The importance of the integration of several sciences, the circle of which is constantly expanding, is emphasized. The practical aspects of the problem are highlighted, the study of the opinion of Ukrainian and Polish students, who in creative essays analyzed the features of loneliness in the modern youth environment. The theme of authors’ loneliness deserves special attention and a separate monographic study, in the context of the significance of literary creativity in the conditions of totalitarian regimes, as well as during the transition to democracy.