Митрополит Андрей Шептицький та українські письменники. Василь Стефаник. Стаття 3.

Abstract

Ще за життя Василя Стефаника справедливо вважали найкращим українським письменником-но веліс том. Збірки його новел «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Земля» надійно увій шли до зо лотого фонду української літератури. «Сила Стефаника, – відзначав на сторінках «Історії українського письменства» Сергій Єфремов, – опріч його величезного таланту, лежить у тій сміливості, з якою він уміє дивитись на життя й скидати полуду з очей і іншим людям. Хоч він і замовк останніми часами, але можна думати, що він ще не промовив свого останнього слова…» . Визначний український літературознавець цілком аргументовано стверджував, що «дужий талант Стефаника витворив, особливо між закордон ними письменниками, цілу школу, що взяла від нього манеру писати мініатюри тими самими короткими штрихами й темними фарбами, переважно з життя галицького селянства» . Саме це правдиве зображення галицьких селян і привернуло увагу до письменника Андрея Шептицького.