Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів: шляхи підвищення ефективності захисту прав декларантів

Abstract

Звертається увага на те, що на цей момент значну підтримкою серед адміністративних судів має позиція, згідно з якою заходом судового реагування на те, що митний орган не підготував висновок про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів є визнання цієї бездіяльності протиправною та зобов’язання відповідного митного органу підготувати такий висновок та подати його до державного казначейства. У протилежність до цього, за положеннями доктрини ефективного судового захисту, яка утверджена у буквальному змісті положень законодавства про адміністративне судочинство та розвивається й конкретизується практиці її тлумачення та застосування, оптимальними способами впливу суду на спірні правовідносини у справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень у багатьох випадках є його пряме зобов’язання до поновлення порушених прав. У світлі цього, обґрунтовано, що ефективним способом судового захисту прав декларантів від бездіяльності митних органів у рамках процедури повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, який б повною мірою та остаточно поновлював б їх права, виключаючи необхідність повторного звернення до суду шляхом забезпечення можливості примусового виконання рішення суду, є стягнення з державного бюджету через державне казначейство помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Зауважено, що для можливості примусового стягнення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів адміністративним судом декларант має підтвердити виконання ним всіх вимог закону для цього, зокрема, відсутність у нього податкового боргу. Зазначено, що подальшою перспективою підвищення ефективності захисту прав декларантів у правовідносинах щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів є запровадження можливості адміністративних судів стягувати ці кошти за підсумками розгляду не лише справ про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, але й шляхом задоволення вимоги про це у справах у яких встановлюється протиправність рішень митних органів, що призвели до безпідставного нараху-вання або донарахування сум митних платежів (зокрема, у справах про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів). Це має оптимізувати організаційні та економічні втрати декларантів та митних органів, спричинені необхідністю звертатись за формальним підтвердженням наявності підстав для повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за спеціальною процедурою.

The article draws attention to the fact that, at the moment, there is significant support among administrative courts for the opinion according to which the measure of judicial response to the fact that the customs authority did not prepare a conclusion on the recovery of mistakenly paid and/or overpaid customs duties from the budget is to recognize this inaction as unlawful and placing the respective customs authority under obligation to prepare such a conclusion and submit it to the state treasury. In contrast to this, according to the provisions of the doctrine of effective judicial protection, which is approved in the literal meaning of the provisions of the legislation on administrative proceedings and is developed and specified in the practice of its interpretation and application, optimal ways of influencing the court on disputed legal relations in cases of illegality of decisions, actions and inactions of sub In many cases, the subject of power has a direct obligation to restore violated rights. In light of this, it is justified that an effective method of judicial protection of the rights of declarants against the inaction of customs authorities in the framework of the procedure for the return of mistakenly and/or excessively paid amounts of customs payments, which would fully and definitively restore their rights, excluding the need for repeated appeals to the court by ensuring the possibility of enforcement of a court decision, there is a collection from the state budget through the state treasury of mistakenly and/or excessively paid amounts of customs payments. It is noted that for the possibility of forced recovery of erroneously and/or excessively paid amounts of customs payments by the administrative court, the declarant must confirm that he has fulfilled all the requirements of the law for this, in particular, that he has no tax debt. It is noted that the further perspective of increasing the effectiveness of the protection of the rights of declarants in legal relations regarding the return of mistakenly and/or excessively paid amounts of customs payments is the introduction of the possibility of administrative courts to collect these funds based on the results of consideration not only of cases about the return of mistakenly and/or excessively paid amounts of customs payments, but and by satisfying the requirement for this in cases in which the illegality of the decisions of the customs authorities is established, which led to the groundless accrual or additional accrual of the amounts of customs payments (in particular, in the cases of recognition as illegal and cancellation of the decision on the adjustment of the customs value of goods). This should optimize the organizational and economic losses of declarants and customs authorities, caused by the need to apply for formal confirmation of the existence of grounds for the return of mistakenly and/or excessively paid amounts of customs payments under a special procedure.