Суб’єкти оспорювання нормативно-правових актів у суді першої інстанції

Abstract

У статті розглянуті суб’єкти оспорювання нормативно-правових актів у суді першої інстанції в адміністративному судочинстві. Проблема суб’єкта права є однією з центральних проблем всієї теорії права. Суб’єкт права є необхідним елементом правовідносини без них неможливо побудувати адекватне уявлення про функціонування адміністративного судочинства, оскільки неможливо аналізувати жоден із видів соціальних відносин без урахування людей, які ці відносини здійснюють. Адміністративне судочинство як форма забезпечення функціонування правової держави розглядається у з двох сторін: як інститут судового контролю за публічним управлінням, нормативною творчістю та правозастосовною діяльністю; як комплекс правових заходів і процедур, спрямованих на захист прав громадян під час вирішення адміністративно-правових спорів. Законодавства визначає компетенція судів першої інстанції в адміністративному судочинстві. Адміністративно-правовий статус суб’єктів адміністративного судочинства реалізується у відповідних адміністративно-правових відносинах. У ході цих відносин органи виконавчої влади займаються нормативною творчістю, беруть участь у здійсненні прав, свобод і обов’язків громадян, їх охороні та захисті. За змістом правовідносини, що складаються у сфері управління носять публічний характер. Управлінські відносини є об’єктом правового регулювання, а адміністративні правовідносини – їхньою правовою формою. Адміністративно-правові права фізичної та юридичної особи в адміністративному судочинстві – це визнані та гарантовані державою, закріплені в джерелах адміністративного права можливості здійснювати дії або утримуватися від дій у встановлених межах, вимагати від зобов’язаних суб’єктів державних, місцевих та інших публічних органів здійснення певних дій (утримання від здійснення) щодо створення умов для реалізації правових можливостей. Ефективність діяльності публічної адміністрації залежить від ступеня задоволення правомірних потреб фізичних і юридичних осіб, що визначається у ході розгляду адміністративних спорів в судах першої інстанції.

The article examines the subjects of contestation of regulatory legal acts in the court of first instance in administrative proceedings. The problem of the subject of law is one of the central problems of the entire theory of law. The subject of law is a necessary element of legal relations, without them it is impossible to build an adequate idea of the functioning of administrative proceedings, since it is impossible to analyze any type of social relations without taking into account the people who carry out these relations. Administrative justice as a form of ensuring the functioning of the legal state considered from two sides: as an institution of judicial control over public administration, regulatory creativity and law enforcement activities; as a complex of legal measures and procedures aimed at protecting the rights of citizens during the resolution of administrative and legal disputes. Legislation determined by the competence of courts of first instance in administrative proceedings. The administrative-legal status of subjects of administrative proceedings realized in the corresponding administrative-legal relations. In the course of these relations, the bodies of the executive power are engaged in regulatory creativity; participate in the implementation of the rights, freedoms and duties of citizens, their protection and protection. The content of legal relations in the field of management is of a public nature. Administrative relations are the object of legal regulation, and administrative legal relations are their legal form. Administrative legal rights of individuals and legal entities in administrative proceedings are recognized and guaranteed by the state, enshrined in the sources of administrative law, the ability to perform actions or refrain from actions within the established limits, to demand from obliged subjects of state, local and other public bodies the implementation certain actions (abstention from implementation) regarding the creation of conditions for the realization of legal opportunities. The effectiveness of public administration activities directly depends on the degree of satisfaction of the legitimate needs of individuals and legal entities, which is determined during the consideration of administrative disputes in courts of first instance.