Характеристика вуглеводневого, ліпідного обміну та ступеню ураження печінки у пацієнтів з поєднаннями неалкогольної жирової хвороби печінки, цукрового діабету 2 типу та себорейного дерматиту

Abstract

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) займає пер ше місце серед причин хронічного запалення печінки у світі. У поєднанні у цукровим діабетом 2 типу (ЦД 2 типу) утворюється грізна комбінація, що прискорює фібротизацію, жирове переродження та малігнізацію печінки. Прояви себорейного дерматиту (СД) присутні у кожного 10 жителя планети. Чи потенціює НАЖХП хронічне запалення себорейних ділянок?Метою дослідження було проаналізувати вплив себорейного дерматиту на метаболізм жирів і вуглеводів, рівень запалення печінки у пацієнтів з поєднанням неалкогольної жирової хвороби печінки та цукрового діабету 2 типу. Матеріали і методи:Пацієнтів ділили на групи: НАЖХП+ЦД2+СД – 98 осіб, що мали метаболічно-асоційовану неалкогольну жирову хворобу печінки у коморбідності з себорейним дерматитом; СД- 62 пацієнтів зсеборейним дерматитом різних вікових груп з чи без метаболічних розладів, проте без НАЖХП; НАЖХП+ЦД2 – 19 осіб з метаболічно-асоційованою неалкогольною жировою хворобою печінки без шкірних захворювань. У пацієнтів забирали венозну кров натще та проводили УЗД (фіброскан) обстеження. Отримавши результати аналізів крові самостійно обраховували: Hepatic Steatosis Index; Non-Alcoholic Fatty Liver Disease - Liver Fat Score; NAFLD Fibrosis Score; FIB-4 Index for Liver Fibrosis. Еластометрію печінки виконували на апараті ECHOSENS FIBROSCAN 530 COMPACT. Оцінку важкості себорейного дерматиту ділянки обличчя проводили за допомогою SEDASI score.Результати:у групах НАЖХП+ЦД 2+СД і НАЖХП+ЦД2 вищі показники інсуліну, у два рази вище норми індекс НОМА, що достовірно відр ізняється від показників у групі СД (р=0.001); середнє значення інсуліну та індексу НОМА у групі СД дещо вище норми.При порівнянні показників ліпідного обміну не знайдено достовірної різниці між групами НАЖХП+ЦД 2+СД і НАЖХП+ЦД2. Проте у СД була тенденціядо розвитку дисліпідемії, Журнал «Перспективи та інновації науки»(Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»)No 13(31) 2023 686імовірно повязана і факторами віку, зайвої ваги та ін. Не було достовірної різниці у групах НАЖХП+ЦД2+СД і НАЖХП+ЦД2 між Liver Fat Score(р=0.132), Hepatic Steatosis Index (р=0.084), Fibrosis Score (р=0.095), FIB-4 (р=0.654). Середнє значення ступеню фіброзу (фіброскан) і стеатозу теж не відрізнялось (р=0.435; р=0.264). Було отримано прямий кореляційний зв'язок між рівнем стеатозу печінки та АЛТ (р=0.026), АСТ (р=0.018), ЛПНЩ (р=0.016), ЛПННЩ (р= 0.022), Глюкозою (р=0.22) та HbA1c (р=0.003), заг. Хол. (р=0.001), ТГ (р=0.001). Також при зростанні ступеню стеатозу печінки рівень ліпопротеїдів високої щільності падав (р=0.0472). Отримано позитивну кореляцію між Liver Fat Score та FIB-4 (р=0.021), фібросканом (р=0.035), CAP score (р=0.001), віком та ступенем ожиріння (р=0.001). Спостерігалася тенденція до посилення важкості себорейного дерматиту із збільшенням Liver Fat Score (р=0.086). Отримано позитивну кореляцію між фіброскан та FIB-4 (р=0.002), ІМТ (р=0.002), SEDASI score (р=0.034).Висновки:наявність себорейного дерматиту не пов’язана безпосередньо із дисліпідемією чи інсулінорезистеністю і не має різниці у ступені ураження печінки в залежності від наявності себорейного дерматиту. Проте зі збільшенням відсотку жиру у печінці буде наростати і важкість себорейного дерматиту.