Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство: національний та зарубіжний досвід

Abstract

У статті встановлено, що в сучасних умовах покарання за кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством, як традиційний захід кримінально-правового характеру не може подолати усі виклики в сфері охорони «здорових» сімейних відносин, що, у свою чергу, актуалізує існування можливості для застосовувати ще й інших заходів кримінально-правового характеру. У зв’язку з цим 2017 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», завдяки чому у кримінальному праві України з’явився інститут обмежувальних заходів. У статті наведено аргументи на користь віднесення обмежувальних заходів саме до заходів кримінально-правового, а не адміністративно-правового характеру, та підтримано позицію законодавця щодо правового регулювання їх за-стосування саме в КК України.Здійснено спробу визначити значення інституту обмежувальних заходів, яке, на думку автора, полягає у сприянні запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень стосовно потерпілого від домашнього насильства; забезпечення виховного впливу на кривдника через надання відповідної допомоги в межах виконання програми для кривдників або пробаційної програми, зменшення латентності відповідних кримінальних правопорушень. Зроблено спробу дослідження інституту обмежувальних заходів у деяких зарубіжних країнах, зокрема: США, Австралія, Бельгія. Позитивний досвід яких може бути реалізовано шляхом внесення відповідних змін до законодавства України у частині призначення обмежувальних заходів до осіб, які вчиняють домашнє насильство. Доведено, що правозастосовна практика України та зарубіжних країн яскраво демонструє, що міжнародне право розвивається шляхом визнання відповідальності держави за домашнє насильство. Судові рішення винесені в Україні та Європейським судом з прав людини демонструють, що практика щодо даної категорії справ динамічно розвивається, а позитивний зарубіжний досвід потребує імплементації у вітчизняне законодавство та правозастосовну практику. Вектор змін має спрямовуватись на вжиття органами державної влади належних заходів загального характеру для протидії основній проблемі та запобіганню майбутньому жорстокому поводженню з боку кривдників.

The article establishes that in modern conditions, punishment for criminal offenses related to domestic violence, as a traditional measure of a criminal law nature, cannot overcome all challenges in the field of protection of «healthy» family relations which, in turn, actualizes the possibility to apply and other measures of a criminal law nature. In this regard, in 2017 the Law of Ukraine «On Amendments to the Criminal and Criminal Procedure Codes of Ukraine to implement the provisions of the Council of Europe Convention on Preventing and Combating Violence against Women and Domestic Violence» was adopted, thus in criminal law Ukraine has an institute of restrictive measures.The article provides arguments in favor of attributing restrictive measures as measures of criminal law, not administrative law, and supports the position of the legislator on the legal regulation of their application in the Criminal Code of Ukraine. An attempt was made to determine the significance of the institution of restrictive measures, which, in the author’s opinion, is to help prevent the commission of new criminal offenses against the victim of domestic violence; ensuring the educational impact on the offender by providing appropriate assistance within the implementation of the program for offenders or probation program, reducing the latency of relevant criminal offenses. An attempt has been made to study the institution of restrictive measures in some foreign countries, in particular: the USA, Australia, Belgium. The positive experience of which can be implemented by making appropriate changes to the legislation of Ukraine in terms of imposing restrictive measures on persons who commit domestic violence.It is proved that law enforcement practice, it can be said that the law enforcement practice of Ukraine and foreign countries clearly demonstrates that international law is developing through the recognition of state responsibility for domestic violence. Court decisions made in Ukraine and the European Court of Human Rights demonstrate that the practice in this category of cases is developing dynamically, and positive foreign experience needs to be implemented in domestic legislation and law enforcement practice. The vector of change should be aimed at the adoption of appropriate general measures by public authorities to counteract the underlying problem and prevent future ill-treatment by offenders.