Інформаційна безпека у системі заходів запобігання кримінальним правопорушенням у сфері інформаційних технологій: досвід країн ЄС та США

Abstract

Статтю присвячено проблемам запобігання кримінальним правопорушенням у сфері інформаційних технологій. Для досягнення цієї мети, використовувалися загальнонаукові та спеціальні наукові методи дослідження, зокрема, формально-логічний, системний, порівняльно-правовий та ін. методи. Проведено стислий огляд наукових досліджень у сфері інформаційної безпеки. При цьому зауважено, що дослідження заходів запобігання кримінальним правопорушенням у сфері інформаційних технологій, в умовах воєнного стану та повоєнної розбудови, набуває більшої актуальності, потребує об’єктивного кримінологічного аналізу реальних та потенційних ризиків у цифровому середовищі. Здійснено аналіз сучасних загроз у сфері інформаційних технологій, серед яких особливе місце посідає негативний інформаційно-психологічний вплив на суспільну свідомість громадян України, що відбувається через систематичне поширення дезінформації, неповної або упередженої інформації про політичні, економічні, соціальні процеси, що відбуваються в Україні. Зазначено, що незадо-вільний стан інформаційної безпеки, детермінує викривлене уявлення про процеси, які відбуваються в Україні; деструктивні зміни у поведінці та комунікації особистості; сприяє формуванню деформованих моральних установок. Представлено аналіз сучасних зарубіжних програм, що спрямовані на запобігання злочинності у сфері інформаційних технологій, які ефективно діють у країнах ЄС та США. Характеристика програм здійснюється за алгоритмом: окреслення мети програми; головних напрямів її діяльності; розміру фінансування; залучення урядових та неурядових організації; кола фахівців тощо. Значна частина створених проектів функціонує як незалежні міжнародні установи, фактично за відсутності підтримки у вигляді державного фінансування. Кошти на реалізацію проектів надходять у вигляді недержавного фінансування, грантових внесків або пожертв членських і асоційованих організацій. Цільовою аудиторією впливу проектів є громадянське суспільство, а не населення в цілому, що пояснюється більш активною роллю громадянського суспільства в західних країнах та пасивністю більшої частини громадськості. Зроблено висновок про доцільність міжнародної співпраці та координації зусиль національної та міжнародної спільноти із запобігання кримінальним правопорушенням у сфері інформаційних технологій. Доведено важливість підняття рівня обізнаності та грамотності населення стосовно дезінформації та її методів, шляхом проведення інформаційної та роз’яснювальної роботи. Наголошено на важливості формування національних підходів збалансованого та відповідального використання цифрового середовища, головною ідеєю яких, є поєднання запобіжних заходів кримінально-правового, нормативного, технічного та організаційно-управлінського характеру.

The article is devoted to the problems of prevention of crimes in the field of information technology. To achieve this goal, the author used general scientific and special scientific research methods: formal-logical, systemic, comparative legal, etc. A review of scientific research in the field of information security is carried out. It is noted that the study of measures to prevent criminal offences in the field of information technology is becoming increasingly relevant and requires an objective criminological analysis in the context of martial law and post-war reconstruction. The author analyses modern threats in the field of information technology. Among the threats, the author singles out the negative information and psychological impact on the public consciousness of Ukrainian citizens. This impact is due to the systematic dissemination of disinformation, incomplete or biased information about political, economic and social processes taking place in Ukraine. The unsatisfactory state of information security causes a distorted view of the processes taking place in Ukraine; destructive changes in the behaviour and communication of individuals; and contributes to the formation of deformed moral attitudes. The author presents an analysis of modern foreign programmes aimed at preventing crimes in the field of information technology. These programmes are effective in the EU and the USA. The programmes are characterised according to the following algorithm: the purpose of the programme; the main areas of activity; the amount of funding; involvement of governmental and non-governmental organisations; the range of specialists, etc. A significant number of the established projects operate as independent international institutions, with virtually no support from government funding. Funds for project implementation come in the form of non-governmental funding, grant contributions or donations from member and associated organisations. The target audience of the projects is civil society rather than the general population, which is explained by the more active role of civil society in Western countries and the passivity of the majority of the public. The author concludes that international cooperation and coordination of efforts of the national and international community to prevent criminal offences in the field of information technology is expedient. The importance of raising public awareness and literacy about disinformation and its methods through information and explanatory work is proved. The importance of developing a national model for the balanced and responsible use of the digital environment is emphasised. The main idea of the model is a combination of criminal law, regulatory, technical, organisational and managerial measures.