Міжнародні валютні правовідносини та міжнародні економічні відносини: взаємозв’язок і взаємовплив

Abstract

Міжнародні валютні відносини розглядаються крізь призму міжнародних економічних відносин. Наголошується на тому, що останні виникають між суб’єктами з різних країн, між податковими резидентами різних податкових юрисдикцій з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів, надання та отримання послуг, обігу капіталів.Аргументується, що міжнародні економічні відносини проявляються на різних рівнях економіки (мікро-, мета-, макрорівні). Де макрорівень – це рівень державних і міждержавних міжнародних процесів; метарівень – це міжнародні зв’язки галузевого й регіонального значення; мікрорівень – це рівень зв’язків між фірмами різних країн. Детально розглядаються міжнародні економічні контакти, міжнародна економічна взаємодія, міжнародне економічне співробітництво, міжнародна економічна інтеграція.Доведено, що існування міжнародних економічних відносин дало поштовх для формування міжнародного економічного та міжнародного валютного права. Отже, у контексті міжнародного економічного права міжнародне валютне право та відповідні правовідносини виникають ще у ХІХ ст., а найбільший розвиток отримують у другій половині ХХ ст. У ХІХ-ХХ ст. активно розвиваються валютні та фінансові системи як внутрішньодержавні, так і на міжнародному рівні. Це також дало поштовх для формування та розвитку економічної та фінансової науки.Розглядаються етапи еволюційного розвитку світової валютно-фінансової системи. Аналізуються основні принципи організації валютних відносин у різні періоди.Критично осмислюються альтернативні варіанти існуючій валютній системі, що пропонуються різними авторами.Доведено, що становлення та розвиток міжнародних торговельних відносин, світової економіки, світової валютної системи сприяв формуванню певної системи правових норм, що регулюють відносини у валютній сфері. При цьому, такі норми розглядаються у межах різного законодавства, вивчаються у різних навчальних дисциплінах.

International currency relations are considered through the prism of international economic relations. It is emphasized that the latter arise between subjects from different countries, between tax residents of different tax jurisdictions regarding the production, distribution, exchange and consumption of goods, provision and receipt of services, capital circulation.It is argued that international economic relations are manifested at different levels of the economy (micro-, meta-, macro-levels). Where the macro level is the level of state and interstate international processes; metalevel these are international ties of industry and regional importance; micro level is the level of connections between firms of different countries.International economic contacts, international economic interaction, international economic cooperation, international economic integration are considered in detail.It is proved that the existence of international economic relations gave impetus to the formation of international economic and international currency (monetary) law. So, in the context of international economic law, international currency law and the corresponding legal relations arose as early as the 19th century, and they received the greatest development in the second half of the 20th century. In the XIX-XX centuries currency and financial systems are actively developing both domestically and internationally. It also gave impetus to the formation and development of economic and financial science.The stages of the evolutionary development of the world monetary and financial system are considered. The main principles of the organization of currency relations in different periods are analyzed.Alternative options to the existing currency system proposed by various authors are critically considered.It is proven that the formation and development of international trade relations, the world economy, and the world currency system contributed to the formation of a certain system of legal norms regulating relations in the currency sphere. At the same time, such norms are considered within the framework of different legislation, studied in different academic disciplines.