Правова парадигма у теорії права

Abstract

Стаття присвячена аналізу правової парадигми та її пізнавальним можливостям у сучасній теорії права. Проблематика парадигм, що стала актуальною завдяки концепції Томаса Куна, не перестає турбувати наукову спільноту. Певний інтерес до вивчення представляє правова парадигма, актуальність дослідження якої у наш час бачиться у тому, що це юридична конструкція дозволяє вирішити питання прикладного значення. Державно-правові перетворення в нашій країні спричинили зміни методології наукового пізнання, панівних юридичних ідеалів і цінностей, поява у правовій парадигмі нових теорій розуміння права, які, своєю чергою, визначають вектор розвитку юридичної науки. Дослідження парадигмальної проблематики у теорії права пов’язане також і з гносеологічними потребами самої юридичної науки. Сучасний стан вітчизняної юриспруденції характеризується мультипарадигмальністю, наявністю безлічі конкуруючих теорій, навчань, шкіл. У статті досліджено вплив загальнотеоретичних засад правових парадигм на правотворчу діяльність. Уточнюються поняття «парадигма», «правова парадигма», «парадигма правового мислення». Досліджено парадигмально-правову проблематику у теорії держави і права. Дослідження показало, що правова парадигма впливає на юридичну практику і визначає напрями розвитку законодавства. У свою чергу, можливості практики застосування права для правової парадигми полягають у використанні ресурсів та досвіду правозастосування. Еволюція парадигми в контексті сучасних правових змін має безперечну теоретичну та практичну значимість. У статті розкриваються місце та роль парадигми у сучасному науковому юридичному знанні, простежується еволюція категорії «правова парадигма», виявляється її взаємозв’язок з іншими юридичними категоріями. Викладено погляди на співвідношення правових категорій «право» і «закон» у контексті парадигмально-правової теорії. Окреслені проблемні питання, які потребують ґрунтовного вивчення у сучасній правовій науці.

The article is devoted to the analysis of the legal paradigm and its cognitive possibilities in modern legal theory. The problem of paradigms, which became relevant thanks to the concept of Thomas Kuhn, does not stop bothering the scientific community. Of particular interest to study is the legal paradigm, the relevance of the study of which in our time can be seen in the fact that this legal construction allows solving the issue of applied significance.State-legal transformations in our country caused changes in the methodology of scientific knowledge, prevailing legal ideals and values, the emergence of new theories of understanding law in the legal paradigm, which, in turn, determine the vector of development of legal science. The study of paradigmatic problems in the theory of law is also connected with the epistemological needs of legal science itself. The current state of domestic jurisprudence is characterized by multi-paradigmism, the presence of many competing theories, teachings, and schools.The article examines the impact of general theoretical foundations of legal paradigms on law-making activity. The terms «paradigm», «legal paradigm», «paradigm of legal thinking» are clarified. The paradigmatic legal issues in the theory of the state and law have been studied. The study showed that the legal paradigm affects legal practice and determines the direction of legislation development. In turn, the possibilities of law enforcement practice for the legal paradigm consist in the use of law enforcement resources and experience. The evolution of the paradigm in the context of modern legal changes has indisputable theoretical and practical significance. The article reveals the place and role of the paradigm in modern scientific legal knowledge, traces the evolution of the «legal paradigm» category, reveals its relationship with other legal categories. Views on the relationship between the legal categories «law» and «law» in the context of the paradigmatic legal theory are outlined. Problematic issues that require thorough study in modern legal science are outlined.