Адміністративний статус сучасних суб’єктів сектору безпеки держави

Abstract

Стаття присвячена дослідженню адміністративного статусу сучасних суб’єктів сектору безпеки в контексті впровадженого правового режиму воєнного стану. В якості об’єкта дослідження обрано законодавчо визнані публічні інституції, що наділені повноваженнями в секторі національної безпеки. Натомість, адміністративний статус суб’єктів, яких не наділено владними повноваженнями (наприклад, фізичних осіб – громадян) є єдиним та може конкретизуватись, до прикладу, на рівні забезпечення окремих прав фізичних осіб в секторі безпеки держави. Визначено, що специфіка суспільних відносин в сфері національної безпеки, опосередковує відсутність можливості ототожнення понять «суб’єкт, уповноважений в секторі безпеки» та «суб’єкт публічної адміністрації». До суб’єктів, уповноважених в секторі безпеки будуть віднесені органи державної влади незалежно від їх віднесення до законодавчих, судових чи виконавчих органів, а також незалежно від виконуваних ним функцій. Проаналізовано положення Закону України «Про національну безпеку», якими закріплено перелік суб’єктів, уповноважених в секторі безпеки та положення профільного законодавства, якими регулюється статус кожного з цих суб’єктів. Обґрунтовано доцільність групування суб’єктів, уповноважених в секторі безпеки держави залежно від їх правового статусу таким чином: органи виконавчої влади; військові формування; державні органи спеціального призначення; розвідувальні органи України. Зазначено, що: група виконавчих органів представлена центральними органами вико-навчої влади, які наділяються повноваженнями, що можна трактувати як повноваження в сфері безпеки держави; адміністративний статус виконавчих органів влади врегульовано переважно підзаконними нормативно-правовими актами; військові формування як суб’єкти, наділені повноваженнями в секторі безпеки держави входять до структури конкретних центральних органів виконавчої влади; адміністративний статус військових формувань впорядковано на законодавчому рівні; державні органи спеціального призначення об’єднує те, що це державні органи, яких наділено виключною компетенцією; розвідувальні органи не підлягають розширенню, а їх адміністративний статус впорядковано на законодавчому рівні профільного характеру.

The article is devoted to the study of the administrative status of modern subjects of the security sector in the context of the introduced legal regime of martial law. Legally recognized public institutions empowered in the national security sector were chosen as the object of the study. On the other hand, the administrative status of entities that are not empowered with authority (for example, natural persons - citizens) is uniform and can be specified, for example, at the level of ensuring individual rights of natural persons in the state security sector.It was determined that the specificity of public relations in the field of national security mediates the lack of the possibility of identifying the concepts «entity authorized in the security sector» and «entity of public administration». Subjects authorized in the security sector will include state authorities, regardless of whether they belong to legislative, judicial or executive bodies, as well as regardless of the functions they perform.The provisions of the Law of Ukraine «On National Security», which fix the list of subjects authorized in the security sector and the provisions of the relevant legislation, which regulate the status of each of these subjects, have been analyzed. The expediency of grouping subjects authorized in the state security sector depending on their legal status as follows: executive power bodies; military formations; state bodies of special purpose; intelligence agencies of Ukraine. It is noted that: the group of executive bodies is represented by the central bodies of executive power, which are given powers that can be interpreted as powers in the field of state security; the administrative status of executive authorities is regulated mainly by subordinate legal acts; military formations as entities empowered in the security sector of the state are part of the structure of specific central bodies of executive power; the administrative status of military formations is regulated at the legislative level; special purpose state bodies are united by the fact that they are state bodies endowed with exclusive competence; intelligence agencies are not subject to expansion, and their administrative status is regulated at the legislative level of a profile nature.