Інструментарій оптимізації адміністративно-правового забезпечення сектору безпеки України

Abstract

Стаття присвячена дослідженню інструментарію, за допомогою якого можливою є оптимізація адміністративно-правового забезпечення сектору безпеки України. Акцентовано увагу на тому, що адміністративно-правове забезпечення окреслює межі суб’єктного складу регулятивної діяльності таким чином, що його можуть здійснювати не будь-які державні органи, а лише ті що виконують владні публічні управлінські функції. До суб’єктів адміністративно-правового забезпечення сектору безпеки, віднесено: 1) тих, що здійснюють управління сектором безпеки; 2) тих, що входять до складу сектору безпеки та втілюють окремі заходи, спрямовані на належний стан національної безпеки.Встановлено, що інструментарій адміністративно-правового забезпечення сектору безпеки є сукупністю способів, прийомів та методів, які застосовуються уповноваженими суб’єктами для впорядкування суспільних відносин, зміст яких спрямовано на захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від можливих загроз.Інструментарій адміністративно-правового забезпечення сектору безпеки класифіковано за критеріями: 1) залежно від суб’єкта застосування; 2) залежно від форми зовнішнього закріплення; 3) залежно від спрямованості дії; 4) залежно від об’єкта, що підлягає забезпеченню безпеки; 5) залежно від часу застосування тощо. Звернуто увагу на потребі оптимізації інструментарію адміністративно-правового забезпечення сектору безпеки. Проаналізовано важливість впровадження цифрових технологій в діяльність спеціально уповноважених суб’єктів в сфері безпеки. Зазначено, що особливість сектору безпеки детермінує додаткову потребу в оперативності реагування на виникаючі загрози та використанні гнучких механізмів їх ліквідації. Запропоновано внесення змін до законодавства шляхом встановлення можливості прийняття рішень РНБО у формі директив, які не потребують додаткового введення в дії шляхом прийняття відповідного указу Президентом України, мають загальнообов’язкове значення та приймаються в період дії правового режиму воєнного стану.

The article is devoted to the study of the toolkit, with the help of which it is possible to optimize the administrative and legal provision of the security sector of Ukraine. Attention is focused on the fact that administrative and legal support outlines the boundaries of the subject structure of regulatory activity in such a way that it can be carried out not by any state bodies, but only by those that perform powerful public management functions. Subjects of administrative and legal support of the security sector include: 1) those that manage the security sector; 2) those that are part of the security sector and implement separate measures aimed at the proper state of national security.It has been established that the toolkit of administrative and legal provision of the security sector is a set of methods, techniques and methods used by authorized entities to regulate social relations, the content of which is aimed at protecting state sovereignty, territorial integrity, the democratic constitutional order and other national interests of Ukraine from possible threats.The toolkit of administrative and legal provision of the security sector is classified according to the following criteria: 1) depending on the subject of application; 2) depending on the form of external fixation; 3) depending on the direction of action; 4) depending on the object to be secured; 5) depending on the time of application, etc.Attention was drawn to the need to optimize the tools of administrative and legal provision of the security sector. The importance of the implementation of digital technologies in the activities of specially authorized entities in the field of security is analyzed. It is noted that the peculiarity of the security sector determines the additional need for prompt response to emerging threats and the use of flexible mechanisms for their elimination. It is proposed to amend the legislation by establishing the possibility of making decisions by the National Security Council in the form of directives that do not require additional implementation through the adoption of a corresponding decree by the President of Ukraine, are of general obligation and are adopted during the period of the legal regime of martial law.