Фінансова стійкість та стабільність у банківській діяльності: розмежування понять та аналіз дефініцій

Abstract

У роботі пропонується авторський погляд на зміст понять «фінансова стійкість» та «фінансова стабільність» у діяльності банків та банківської системи. У процесі вивчення різноманітних поглядів автори доходять висновку, що стабільність є більш широким поняттям, ніж стійкість, але обидва визначаються з урахуванням фактору часу в потоці фінансово-економічних змін зовнішнього та внутрішнього середовища в країні. У роботі автори схиляються до думки, що фінансову стійкість треба визначати на основі врахування напрямів банківської діяльності та окремих різновидів банківських операцій, що даватиме змогу обґрунтувати множинність наявних дефініцій щодо визначення фінансової стійкості банку на основі окремих характеристик його діяльності. Для банку або банківської системи загалом фінансова стійкість та фінансова стабільність є системоутворюючими показниками щодо інших видів стійкості та стабільності. Важливим також є те, що стійкість та стабільність банківської системи повинна розглядатися в контексті інституціональних одиниць з урахуванням особливості структурної організації самої системи.

The article analyzes various points of view of scientists on the essence, place of the concepts of «financial sustainability» and «financial stability» as important indicators that characterize the economic situation in the system of evaluation of activities in particular of banking institutions. The author’s view on the content of the concepts of «financial sustainability » and «financial stability» in the context of banks and the banking system is offered. The study found that the concepts of «sustainability» and «stability» are similar in meaning, but they can not be equaled. They are interconnected and related. The sustainability of the bank should be understood as a systemic capacity of a commercial bank, which is due to the balance, interconnection and coherence of financial and organizational elements. Sustainability reflects the bank’s ability to withstand unforeseen losses in a dynamic market environment and ensures the achievement of tactical and strategic goals. Stability is a state in which the system and all its components withstand the effects of economic fluctuations and various kinds of shocks (internal and external origin), and ensures the correct performance of functions and dynamic properties. In studying different points of view, the authors conclude that stability is a broader concept than sustainability, but both are determined by the time factor in the flow of financial and economic changes in the external and internal environment in the country. The authors tend to the view that financial stability should be determined by taking into account the areas of banking and certain types of banking operations, which will justify the multiplicity of existing definitions for determining the financial stability of the bank based on individual characteristics of its activities. For a bank or the banking system as a whole, financial sustainability and financial stability are system-forming indicators to other types of sustainability and stability. It is also important that the sustainability and stability of the banking system should be considered in the context of institutional units, taking into account the peculiarities of the structural organization of the system itself.