Analysis of the current state of development of the external sector of the Northern European economies

Abstract

The article analyzes the state of the external sector of the economies of Northern Europe. The subject of the study is the structure and dynamics of the external sector indicators. Countries such as the Kingdom of Sweden, the Kingdom of Norway and the Republic of Finland in the period from 2015 to 2019 were selected for the study. In order to provide a generalized description of the state of the external sector of the country, it was decided to divide the analysis into more detailed parts: it was started with the country’s trade balance, then moved to the assessment of the real exchange rate and the real effective exchange rate, then it was necessary to turn to the current account and financial account balance assessment, after that to estimate the overall state of the balance of payments, which, consequently, would allow to study the net international investment position of the countries, and it was necessary to conclude the work by considering the country’s external debt and indicators that characterize the stability of the overall external sector. General scientific methods are used in the article: scientific abstraction, comparative method, method of analysis and synthesis, systematization and generalization, method of calculation.

В статті аналізується стан зовнішнього сектору економік країн Північної Європи. Для дослідження були обрані такі країни, як Королівство Швеції, Королівство Норвегії та Республіка Фінляндія, у період з 2015 по 2019 роки. З метою надання узагальненої характеристики стану зовнішнього сектору тої чи іншої країни, було вирішено розділити аналіз на більш детальні частини: розпочати з торгового балансу країни, після цього перейти до оцінки реального валютного курсу та реального ефективного валютного курсу, потім – до рахунку поточних операцій і фінансового рахунку, далі була надана оцінка загальному стану платіжного балансу, що дало змогу дослідити міжнародну інвестиційну позицію країн, завершивши роботу розглядом зовнішнього боргу країн та індикаторів, що характеризують стабільність їхніх зовнішніх секторів. Тема дослідження є актуальною на сьогоднішній день, адже зовнішньоекономічна діяльність з кожним роком відіграє все більш значиму роль в економіках окремих країн, яка, в свою чергу, не може не залишити за собою певні наслідки – чи то позитивні, чи негативні. Передбачається, що погіршення торгового балансу країн призведе до зменшення темпів економічного зростання, і навпаки, посилення реального обмінного курсу може збільшити безробіття в країнах, також, можуть існувати зв’язки між прямими іноземними інвестиціями, відкритістю торгівлі та економічним зростанням країн. Однак, цей вплив буде сильнішим, коли країна буде більш відкритою для зовнішньоторговельної діяльності. Волатильність обмінних курсів має негативний вплив на економічне зростання. Ефект волатильності залежить від режимів обмінних курсів та фінансової відкритості, тобто мінливість є більш шкідливою, коли країни використовують гнучкі режими обмінних курсів та, якщо вони фінансово відкриті. З іншого боку, зовнішній борг, що часто сприймається як негативне явище, може позитивно впливати на економічне зростання країн, якщо він буде ефективно використаний. В роботі використовуються загальнонаукові методи: наукова абстракція, порівняльний метод, метод аналізу та синтезу, систематизація та узагальнення, метод розрахунку.