Новели 1914-1916 рр. до Загального цивільного уложення Австрійської імперії 1811 р.

Abstract

Стаття присвячена з`ясуванню причин і передумов прийняття Новел 1914-1916 рр. до Австрійського загального цивільного уложення 1811 р., загальному охарактеризуванню їхнього змісту та обґрунтуванню їхнього історико-правового значення.Автором проаналізовано стан опрацювання проблематики; передусім автор послуговувався працями двох професорів Львівського університету поч. XX ст. – видатного польського цивіліста Ернеста Тілля, котрий опублікував німецький текст і польський переклад Новел з власними поясненнями, а також визначного українського правознавця Станіслава Дністрянського, який переклав у 1919 р. українською мовою Уложення 1811 р. та три Новели до нього. При тому головну увагу у статті приділено постаті австрійського юриста та державного діяча, професора Віденського університету Йозефа Унгера, котрий представив програму новелізації Уложення 1811 р. у своїй статті 1904 р. та надалі виступив її го-ловним розробником на чолі Спеціальної комісії. Автором виявлено визначальний вплив Й. Унгера на поширення в юридичній науці Австрійської монархії напряму історичної школи права, у т. ч. її засадничих положень щодо рецепції римського права, традиції німецької пандектистики; та, натомість, критики нею теорії природного права; а також на впровадження вченим порівняльно-правового підходу в австрійській цивілістиці, завдяки чому і було розпочато реформування Загального цивільного уложення Австрійської імперії 1811 р. Автором розглянуто 10-річний кодифікаційний процес зі зміни Уложення, наслідком якого стала його новелізація у 1914-1916 рр.Відтак, у статті опрацьовано головний зміст трьох Новел до Уложення: Першої новели від 12.10.1914 р., Другої новели від 22.07.1915 р. та Третьої новели від 19.03.1916 р., які вносила певні зміни до особового, сімейного, речового, спадкового та зобов’язального права. Притому автором констатовано, що новелізація Загально-го цивільного уложення Австрійської імперії 1811 р. не змінила кардинально ні його структуру, ні основні засади і положення, а мала на меті лише пристосування Уложення до тогочасних новітніх умов і потреб.

The article is devoted to clarifying the reasons and prerequisites for the adoption of the Novels of 1914-1916 to the Austrian General Civil Code of 1811, a general characterization of their content and substantiation of their historical and legal significance.The author analyzed the state of problem processing; first of all, the author used the works of two professors of Lviv University of 20th century – the outstanding Polish civilian Ernest Till, who published the German text and the Polish translation of the Novel with his own explanations, as well as the prominent Ukrainian jurist Stanislav Dnistrіanskyі, who in 1919 translated the Code of 1811 and three Novels to it into Ukrainian. At the same time, the main attention in the article is given to the figure of the Austrian lawyer and statesman, professor of the University of Vienna, Joseph Unger, who presented the program of novelization of the Code of 1811 in his article of 1904 and later acted as its main developer at the head of the Special Commission. The author revealed the decisive influence of J. Unger on the spread of the historical school of law in the legal science of the Austrian monarchy, including its fundamental provisions regarding the reception of Roman law, the tradition of German pandectism; and, instead, critics of the theory of natural law; as well as on the introduction by scientists of a comparative legal approach in Austrian civil studies, thanks to which the reform of the General Civil Code of the Austrian Empire in 1811 was initiated. The author considered the 10-year codification process of changing the Code, which resulted in its novelization in 1914-1916.Therefore, the article elaborates the main content of the three Novels to the Code: the First Novel of October 12, 1914, the Second Novel of July 22, 1915, and the Third Novel of March 19, 1916, which made certain changes to personal, family, property, inheritance and obligation law. At the same time, the author stated that the revision of the General Civil Code of the Austrian Empire in 1811 did not fundamentally change its structure, nor the main principles and provisions, but was only aimed at adapting the Code to the contemporary conditions and needs.