Діагностика та особливості клінічного перебігу менінгококової інфекції на Закарпатті

Abstract

Мета: встановити основні клініко-лабораторні особливості генералізованих форм менінгококової інфекції (МІ).

Об’єкт і методи дослідження. Відібрано 33 медичні карти стаціонарного хворого пацієнтів, які знаходилися на лікуванні з приводу генералізованих форм МІ в період 2016–2018 рр.

Результати. Патогномонічний симптом менінгококемії (МЕ) — геморагічний висип — виявлено лише в 41% пацієнтів. Температура тіла у більшості пацієнтів із МІ була нормальною (45%) або субфебрильною (38%), що є нетиповим для класичного перебігу МІ. У 22% пацієнтів з МЕ та у 60% зі змішаною формою МІ на початку захворювання відмічали блювання. В усіх пацієнтів зі змішаною формою МІ та з менінгококовим менінгітом (ММ) виявлені позитивні менінгеальні симптоми. Швидкість осідання еритроцитів у пацієнтів з МЕ становила 9±3 мм/год, ММ — 11 мм/год, зі змішаною формою МІ — 35±5 мм/год. Лейкоцитоз відмічали у 45% пацієнтів із МЕ, у 80% зі змішаною формою МІ та в пацієнта з ММ. Бактеріоскопічний метод (метод «товста крапля» крові) виявився позитивним у 20 (74%) пацієнтів із МЕ та у 3 (60%) — зі змішаною формою МІ. Цей метод підтверджений чистою культурою Neisseria meningitidis у 1 з 20 пацієнтів (4%) з позитивною мікроскопією крові (МЕ) та в усіх пацієнтів зі змішаною формою МІ.

Висновки. Клінічний перебіг МЕ пацієнтів є атиповим — відсутність лихоманки (45%) та типового геморагічного висипу (59%). Серед результатів параклінічних досліджень варто відмітити відсутність лейкоцитозу у 55% пацієнтів. Специфічні методи діагностики, такі як бактеріологічний та бактеріоскопічний, мають низьку ефективність для верифікації збудника внаслідок низької чутливості (бактеріологічного методу) та специфічності (бактеріоскопічного методу). Ці методи варто замінити серологічними, наприклад методом латекс-аглютинації та молекулярно-генетичними (полімеразно-ланцюгова реакція).