Узагальнення підстав неконституційності у рішеннях органу конституційної юрисдикції: аспекти конституційної скарги

Abstract

У статті проведено узагальнення підстав неконституційності у рішеннях Конституційного суду України у тому числі шляхом аналізу інституту конституційної скарги.Мотивовано, що доктрина конституційності репрезентує ідею верховенства конституції над будь-якими іншими нормативними актами, виключає можливість прийняття чи застосування норм, які відповідають Конституції. Цей принцип є перевагою для забезпечення правової держави, дотримання законності та гарантування прав та свобод громадян, також виступає як механізм контролю за діями влади та забезпечення стабільності та надійності правової системи.Сутність принципу конституційності репрезентовано у тому, що всі закони, нормативні акти та дії владних органів повинні відповідати нормам та принципам, закріпленим у конституції країни, оскільки остання є основним і важливим правовим актом, який встановлює рамки та принципи функціонування держави, обмежуючи дії влади та гарантуючи права та свободи громадян. Неконституційність протлумачено як стан невідповідності положенням, принципам чи нормам, встановленим у конституції країни. Важлива юридична сутність визнання такого явища неконституційним – такі акти можуть бути анульовані, втратити чинність або потребувати внесення змін для відповідності конституційним нормам. Вказано, що поняття неконституційності важливе для забезпечення дотримання та захисту принципів та норм, закріплених у конституції, та гарантує статус ієрархічності системи законодавства у демократичній державі. Узагальнено підстави, які використовує Конституційного суду України щодо визнання неконституційності деяких положень нормативно-правових актів у справах за конституційними скаргами: невиправдане позбавлення (обмеження) певного конституційного права; порушення принципу верховенства права, особливо в контексті відсутності юридичної визначеності в нормах закону. Вказано, що принцип верховенства права накладає обов’язки на правотворчий орган установлювати чіткі, зрозумілі, однозначні та передбачати правове регулювання суспільних відносин, що є ключовим при забезпеченні стійкого правового становища кожної особи та для уникнення відмови від зобов’язань, які взяла на себе держава.

The article summarizes the reasons for unconstitutionality in the decisions of the Constitutional Court of Ukraine, including by analyzing the institution of a constitutional complaint.It is motivated that the doctrine of consti-tutionality represents the idea of supremacy of the constitution over any other normative acts, excludes the possibility of adopting or applying norms that correspond to the Constitution. This principle is an advantage for ensuring the rule of law, observing legality and guaranteeing the rights and freedoms of citizens, and also serves as a mechanism for controlling the actions of the authorities and ensuring the stability and reliability of the legal system.The essence of the principle of constitutionality is represented by the fact that all laws, regulations and actions of authorities must comply with the norms and principles enshrined in the country’s constitution, since the latter is the main and important legal act that establishes the framework and principles of the functioning of the state, limiting the actions of the authorities and guaranteeing rights and freedoms of citizens.Unconstitutionality is interpreted as a state of non-compliance with provisions, principles or norms established in the country’s constitution. The important legal essence of recognizing such a phenomenon as unconstitutional is that such acts may be annulled, lose their validity, or require changes to comply with constitutional norms. It is indicated that the concept of unconstitutionality is important for ensuring compliance and protection of the principles and norms enshrined in the constitution and guarantees the hierarchical status of the legal system in a democratic state.The grounds used by the Constitutional Court of Ukraine to recognize the unconstitutionality of some provisions of normative legal acts in cases of constitutional complaints are summarized: unjustified deprivation (restriction) of a certain constitutional right; violation of the principle of the rule of law, especially in the context of the lack of legal certainty in the norms of the law.It is indicated that the principle of the rule of law imposes obligations on the law-making body to establish clear, understandable, unambiguous and provide for legal regulation of social relations, which is key in ensuring the stable legal position of each person and in order to avoid renouncing the obligations assumed by the state.