The Evolving Jurisprudence of Environmental Law: A Doctrinal Analysis

Abstract

This paper provides a comprehensive doctrinal analysis of the evolving landscape of environmental law, encompassing both international and national perspectives. The analysis delves into key doctrinal themes, including the precautionary principle; the polluter pays principle, and sustainable development, examining their application and interpretation in the context of contemporary environmental challenges. Drawing on a wide range of case-law, this study explores landmark environmental cases that have significantly shaped the trajectory of environmental jurisprudence. Through a comparative examination of various national approaches to environmental regulation, the paper highlights the diverse strategies adopted to address environmental issues and the challenges encountered in their implementation. Furthermore, the paper outlines the critical role played by international legal instruments in shaping national environmental laws, emphasizing the need for cohesive global efforts to combat pressing environmental concerns. The conclusion offers insights into the contemporary challenges faced by environmental law, proposing potential legal reforms and recommendations for a sustainable and effective environmental regulatory framework. This doctrinal analysis aims to contribute to the ongoing discourse on environmental law, fostering a deeper understanding of the legal mechanisms essential for preserving our planet’s ecological balance and ensuring a sustainable future for generations to come.Thus, in the final development recognized so far, that is understanding environmental law based on ecocentric perspective where we recognize the value of every natural component, does not actually evade the idea that human beings shall pursue their interests to safeguard their present and future generations. The thesis therefore ought to analyse the different instruments which were born out of different environmental ethical considerations at different points of time. The methodology of understanding the environmental law rationales in the light of ethics is termed as ―deep level enquiry. In the present context, the environmental law involves one or more than one ethical perspective. These perspectives may be anthropocentric or non- anthropocentric. When we term, environmental law to be anthropocentric, we generally link it up with human rights morals. Human rights which are understood to be inalienable to every human being has got its recognition after several years of struggle.

Ця стаття містить всебічний доктринальний аналіз еволюційного ландшафту екологічного права, що охоплює як міжнародну, так і національну перспективи. Аналіз заглиблюється в ключові доктринальні теми, включаючи принцип обережності; принцип «забруднювач платить» та сталий розвиток, досліджуючи їх застосування та інтерпретацію в контексті сучасних екологічних викликів . Спираючись на широкий спектр прецедентного права, це дослідження досліджує знакові екологічні справи, які значною мірою сформували траєкторію екологічної юриспруденції. Шляхом порівняльного аналізу різних національних підходів до екологічного регулювання, у статті висвітлено різноманітні стратегії, прийняті для вирішення екологічних проблем, та виклики, що виникають при їх реалізації. Крім того, у документі окреслено важливу роль, яку відіграють міжнародно-правові інструменти у формуван-ні національного екологічного законодавства, наголошується на необхідності згуртованих глобальних зусиль для боротьби з нагальними екологічними проблемами. Висновок пропонує уявлення про сучасні виклики, з якими стикається екологічне законодавство, пропонуючи потенційні правові реформи та рекомендації щодо сталої та ефективної екологічної нормативно-правової бази. Цей доктринальний аналіз має на меті сприяти поточному дискурсу про екологічне право, сприяючи глибшому розумінню правових механізмів, необхідних для збереження екологічного балансу нашої планети та забезпечення сталого майбутнього для майбутніх поколінь.Таким чином, в кінцевому підсумку, визнаному досі, тобто розумінні екологічного права, заснованого на екоцентричній перспективі, де ми визнаємо цінність кожного природного компонента, насправді не ухиляється від ідеї про те, що люди повинні переслідувати свої інтереси для захисту своїх нинішніх і майбутніх поколінь. Отже, в роботі проаналізувно різні інструменти, які народилися з різних екологічних етичних міркувань в різні моменти часу. Методологія осмислення обґрунтувань екологічного права у світлі етики називається дослідженням глибинного рівня. У сучасному контексті екологічне право включає в себе одну або більше ніж одну етичну точку зору. Ці перспективи можуть бути антропоцентричними або неантропоцентричними. Коли ми називаємо екологічне право антропоцентричним, ми зазвичай пов’язуємо його з мораллю прав людини. Права людини, які вважаються невід’ємними для кожної людини, отримали своє визнання після кількох років боротьби.