Еволюція економічної стратегії В’єтнаму в сучасній архітектоніці глобальних економічних відносин

Abstract

У статті проаналізовано еволюцію економічної стратегії В’єтнаму на засадах концепції інституціональної архітектоніки. Визначено основні внутрішні та зовнішні чинники, що визначали цілепокладання економічної стратегії Соціалістичної Республіки В’єтнам з часу її утворення. Обґрунтовано еволюцію економічної стратегії країни у відповідь на зміну цільових пріоритетів під впливом не тільки внутрішніх чинників, але й з огляду на формування глобальної архітектоніки. Виокремлено чотири основні етапи еволюції економічної стратегії В’єтнаму відповідно до основних характеристик. Перший (1975–1985 рр.) – перехід від автономної до частково-автономної експортоорієнтованої економічної стратегії. Другий (1986–2001 рр.) – перехід від частково-автономної до частково-відкритої експортоорієнтованої економічної стратегії регіональної спрямованості. Третій (2002–2010 рр.) – перехід від експортоорієнтованої стратегії частково-відкритої регіональної спрямованості до експортоорієнтованої частково-відкритої стратегії наздоганяючого розвитку глобальної спрямованості. Четвертий (2011 – по теперішній час) – перехід до відкритої експортоорієнтованої економічної стратегії наздоганяючого розвитку.

The article analyzes the evolution of Vietnam’s economic strategy based on the concept of institutional architecture. The main internal and external factors that determined the goals of the economic strategy of the Socialist Republic of Vietnam since its inception have been identified. The evolution of the country’s economic strategy in response to the change of target priorities under the influence of not only internal factors, but also in view of the formation of global architecture is substantiated. There are four main stages in the evolution of Vietnam’s economic strategy in global architectonics according to the main characteristics. The first stage (1975–1985) of the transition from an autonomous to a partially autonomous economic strategy of Vietnam in global architecture is characterized as postwar reconstruction, unification of economic complexes of the northern and southern territories into a single system on a planning and administrative basis and external economic integration. on the ideological principle. The second stage (1986–2001) of the transition from an autonomous to a partially open economic strategy of regional orientation is characterized by market reform while maintaining the directive role of the state and a pragmatic regional foreign economic strategy. The third stage (2002–2010) of the transition from a partially open economic strategy of regional orientation to a partially open economic strategy of global orientation is characterized by expanding the spheres of market reform while maintaining planning and administrative principles and increasing openness in foreign economic strategy. The fourth stage (2011 – present) the transition to an open export-oriented economic strategy of catching up is characterized by expanding market economy, increasing transparency of state-owned enterprises, narrowing sectors of direct planning and administrative management, pragmatism in geoeconomic strategy, expanding global participation. The results of the economic strategy and significant successes in the market reform of Vietnam’s economy are manifested in high rates of economic growth, improving the welfare of the population. However, not all strategic goals have been achieved yet, in particular the task of industrialization remains relevant.