COVID-19 externalities: economic impacts and policy responses in China

Abstract

This article focuses on the Chinese experience in mitigating the influence of COVID-19 and addresses the impact of the pandemic on the world economy and, in particular, on China`s economy; examines Chinese policy responses to the supply and demand shocks in terms of fiscal and monetary measures, and considers gains and costs of those actions. Thus, the research is made from the stance of China, with regard to its slowdown which concerning economists and may be also aggravated by the trade confrontation. Considering the size of the Chinese economy in terms of global interdependence, its contribution to world growth, and growing weight in the international arena, this study makes timely contributions over determining of the global economic developments and prospects. The result of this study open new avenues for future research and may serve as the source of hypotheses for further quantitative research on Chinese economy and crisis measures amid global pandemic.

Виклики з якими зіткнулася світова економіка під час пандемії COVID-19 очікувано призвели до рецесії в 2020 році. Зважаючи на те, що КНР є одним із провідних елементів глобальних ланцюгів поставок, введення карантинних обмежень в даній країні неминуче вплинуло на обсяг світового ВВП. Не дивлячись на це, Китаю котрий першим постраждав від пандемії вдалось за підсумками 2020 року зберегти позитивний приріст цього показника. Дана стаття присвячена дослідженню досвіду КНР у боротьбі із різноманітними шоками спричиненими спалахом пандемії, а також аналізу макроекономічних показників країни з метою окреслення наслідків кризи та результатів від вжитих урядом фіскальних та монетарних заходів. Зокрема, в статті приведено дані щодо обсягу та динаміки ВВП, вартості експорту та імпорту КНР, рівня кінцевого споживання та споживання домогосподарств, виокремлено високий показник безробіття та наведено динаміку показника доданої вартості виробництва в структурі ВВП. В роботі також висвітлені застосовані Китаєм фіскальні стимули та пом’якшення на період пандемії й подано дані, що ілюструють вжиті урядом монетарні заходи, зокрема динаміка показника обов’язкового резервування, зміна відсоткової ставки для преміум клієнтів (LPR), що є наразі базовою відсотковою ставкою в Китаї для видачі кредитів домогосподарствам та бізнесу, показник сукупного фінансування реальної економіки (AFRE або TSF) та в його структурі проаналізовано динаміку обсягу банківських кредиті, зокрема, бізнесу та населенню. Таким чином, дослідження проведено з позиції Китаю з огляду на його уповільнене зростання спричинене виснаженням колишніх драйверів росту та загострене затяжною торговельною конфронтацією з США. З точки зору глобальної взаємозалежності, беручи до уваги масштаби китайської економіки, її внесок в приріст світового ВВП й, очевидно, зростаючу вагу на міжнародній арені, дана тема є актуальною в контексті дослідження глобального економічного розвитку і перспектив. Результат роботи відкриває нові можливості для майбутніх досліджень і може служити джерелом гіпотез для подальшого кількісного аналізу китайської економіки й антикризових заходів в умовах пандемії.