Поняття та зміст випробування у кримінальному законодавстві

Abstract

Ця стаття присвячена аналізу концепції та юридичної природи випробувань у кримінальному законодавстві України. У дослідженні акцент робиться на розумінні випробувань як форми кримінально-правового впливу, яка поєднує в собі елементи покарання та можливості виправлення для засуджених. Враховуючи історичний контекст та сучасні реалії кримінального законодавства, автор розглядає еволюцію інституту випробувань, від звільнення від покарання за винність у незначних злочинах у дореволюційному періоді до умовного засудження та відстрочки виконання вироку в незалежній Україні. Особливу увагу приділено змінам, які відбулися після прийняття Кримінального кодексу України у 2001 році, який зазначив значне розширення застосування покарань без позбавлення волі та визначив нові правові рамки для випробувань. Стаття також розглядає різні правові інтерпретації та наукові підходи до визначення сутності випробування, наголошуючи на неоднозначності та складності цього інституту. У статті проводиться аналіз поняття «випробування» у контексті кримінального законодавства з врахуванням думок визначних науковців. Автор ставить перед собою завдання дослідити сутність цього терміну, об’єкт та предмет його регулювання в кримінальному законодавстві. Виявлено, що інститут випробувань в Україні розвивався менш інтенсивно по-рівняно з західними країнами, і його формування почалося з прийняттям Кримінального кодексу України у 2001 році. Стаття вказує на етапи становлення та розвитку інституту умовного засудження (випробувань) в незалежній Україні, зокрема підкреслює перехід до нового підходу до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі.Стаття аналізує інститут кримінального права України ‒ звільнення від покарання та його відбування, зокрема у контексті умовних звільнень. Розділ XII Кримінального кодексу України розглядає різні види звільнення. Особливу увагу приділяють умовним звільненням, пов’язаним із виконанням особою конкретних вимог протягом випробувального періоду. Стаття освітлює процедуру застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням та акцентує увагу на ролі суду та обов’язках засудженого. Звертається увага, що різні правозахисники мають різні тлумачення терміну «випробування».

This article is dedicated to analyzing the concept and legal nature of probation in Ukrainian criminal legislation. The study focuses on understanding probation as a form of criminal-legal influence that combines elements of punishment and opportunities for rehabilitation for the convicted. Considering the historical context and contemporary realities of criminal legislation, the author examines the evolution of the probation institute, from the release from punishment for minor crimes in the pre-revolutionary period to conditional sentencing and suspension of the sentence in independent Ukraine. Particular attention is given to the changes that occurred following the adoption of the Criminal Code of Ukraine in 2001, which marked a significant expansion of non-custodial punishments and defined new legal frameworks for probation. The article also explores various legal interpretations and scientific approaches to defining the essence of probation, emphasizing its ambiguity and complexity. The article analyzes the concept of «probation» in the context of criminal legislation, taking into account the perspectives of prominent scholars. The author aims to investigate the essence of this term, its object, and the subject of regulation in criminal legislation. It is revealed that the institution of probation in Ukraine developed less intensively compared to Western countries, with its formation commencing with the adoption of the Criminal Code of Ukraine in 2001. The article highlights the stages of the establishment and development of the probationary system in independent Ukraine, emphasizing the transition to a new approach to penalties not associated with imprisonment. The study scrutinizes the institution of criminal law in Ukraine – release from punishment and its serving, particularly in the context of conditional releases. Section XII of the Criminal Code of Ukraine examines various forms of release. Special attention is given to conditional releases linked to the fulfillment of specific requirements during the probationary period. The article elucidates the procedure for applying release from punishment with probation, emphasizing the role of the court and the obligations of the convicted individual. It notes that different human rights advocates have different interpretations of the term «probation.»