Структура кримінального процесуального доказування в судовому провадженні у першій інстанції

Abstract

У статті автор наголошує на тому, що процес доказування під час досудового розслідування і в судовому провадження істотно різниться, що природно обумовлене завданнями, умовами, особливостями цих стадій процесу. Для доказування у стадії досудового розслідування характерним є здійснення практичної діяльності, спрямованої на активний пошук фактичних даних, а в судовому провадженні акцент зміщується на логічно-розумову діяльність, пов’язану з їх дослідженням, наведенням аргументів, переконанням, обґрунтуванням прийнятих рішень. У статті підтримана концепція розмежування досудових і судових доказів, оскільки вони формуються у різних процесуальних умовах. Запропоновано виділяти у структурі кримінального процесуального доказування в судовому провадженні у першій інстанції чотири елементи: 1) формування доказів; 2) дослідження доказів; 3) оцінку доказів; 4) використання доказів. Організуючу роль у формуванні доказової бази відіграє суд, який повинен забезпечити можливість сторонам кримінального провадження, іншим учасникам подати матеріали, які мають доказове значення, заявити клопотання про виклик осіб в судове засідання для допиту, вчинення інших процесуальних дій. Підтримано думку, що формування матеріалів кримінального провадження (доказової бази) доцільно здійснювати у підготовчому провадженні. Констатовано, що не у кожному провадженні здійснюється дослідження доказів – воно відсутнє у разі визнання судом недоцільності дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, спрощеному провадженні щодо кримінальних проступків і провадженні на підставі угод. Суб’єкти кримінального провадження використовують докази порізному: сторони та інші учасники провадження за допомогою доказів обґрунтовують свою правову позицію як у провадженні в цілому, так і щодо окремих питань, які підлягають вирішенню; суд – покладає їх в основу судового рішення, обґрунтовуючи його. З огляду на запропоновану структуру подано авторське визначення кримінального процесуального доказування в судовому провадженні у першій інстанції.

In the article the author emphasizes that the process of proving during the pre-trial investigation and in the court proceedings is significantly different, which is naturally determined by the tasks, conditions, and features of these stages of the process. Proving at the stage of pre-trial investigation is characterized by practical activities aimed at actively searching for factual data, while in court proceedings the emphasis shifts to logical and mental activities related to their research, arguments, persuasion, and justification of decisions. The article supports the concept of distinguishing pretrial and judicial evidence, as they are formed in different procedural conditions. It is proposed to distinguish four elements in the structure of criminal procedural proving in court proceedings in the first instance: 1) formation of evidence; 2) research of evidence; 3) evaluation of evidence; 4) use of evidence. The organizing role in the formation of the evidence base is played by the court, which must ensure the opportunity for the parties of criminal proceedings, other participants to submit materials that have evidentiary value, to submit a request to summon persons to a court session for questioning, to perform other procedural actions. The opinion is supported that the formation of criminal proceedings materials (evidence base) should be carried out in preparatory proceedings. It has been established that not every proceeding carries out an research of evidence – it is absent in the case when the court recognizes the inexpediency of the research of evidence regarding circumstances that are not disputed by anyone, simplified proceedings regarding criminal misdemeanours and proceedings based on agreements. Participants of criminal proceedings use evidence in different ways: the parties and other participants of the proceedings use evidence to justify their legal position both in the proceedings as a whole and in relation to individual issues to be resolved; the court puts them in the basis of the court decision, justifying it. In view of the proposed structure, the author’s definition of criminal procedural proving in court proceedings in the first instance is presented.