(Не)комп’ютерно орієнтоване тестування у вищій школі: погляди учасників освітнього процесу щодо (не)зручності використання.

Abstract

У статті актуалізуються проблеми використання комп’ютерно орієнтованого тестування в сучасних умовах прискореного розвитку дистанційного та змішаного навчання. Метою дослідження є виявлення та порівняння поглядів учасників освітнього процесу у вищій школі (студентів, аспірантів, викладачів) щодо зручності використання комп’ютерно орієнтованого тестування результатів навчання у порівнянні з паперовим та усним тестуванням. Автор долучив до анонімного онлайн опитування у 2020-2023 рр. 3206 респондентів, з них: 2897 студентів, 140 аспірантів, 169 викладачів університету. Для опрацювання результатів опитування використано комп’ютерну програму IBM SPSS Statistics 23. Встановлено, що зручність тестування покращується у напрямку (наведено середні значення зручності та відповідні відсотки респондентів): комп’ютерно орієнтоване тестування – студенти (М=3,68; 58,3%) → викладачі (М=3,81; 65,7%) → аспіранти (М=4,31; 84,3%); паперове тестування – студенти (М=3,21; 42,2%) → аспіранти (М=3,28; 44,3%) → викладачі (М=3,46; 54,6%); усне тестування – студенти (М=2,49; 19,9%) → аспіранти (М=2,84; 31,4%) → викладачі (М=3,69; 60,8%). Найменш зручне тестування для студентів та аспірантів – усне, а для викладачів – письмове; всі досліджені групи респондентів мають максимальну зручність під час комп’ютерно орієнтованого тестування. Розрахунок t-критерію свідчить про наявність у більшості порівнюваних незалежних груп (студенти, аспіранти, викладачі) статистично значущої різниці (p≤0,05) щодо зручності тестування. Аналіз результатів опитування студентів у динаміці за чотири роки для усіх порівнюваних груп за різними ознаками (освітній рівень, стать, спеціальність, форма навчання, рік опитування) показує покращення зручності тестування у напрямку усне→паперове→комп’ютерно орієнтоване. Встановлено відсутність статистично значущих відмінностей (p≤0,05) щодо зручності тестування між усіма незалежними вибірками студентів у таких випадках: для усіх форм тестування за ознакою «форма навчання», а також за більшістю інших ознак; за ознакою «рівень навчальних досягнень» для комп’ютерно орієнтованого тестування. З нашого погляду, отримані результати щодо (не)зручності студентів, аспірантів та викладачів в умовах різних форм тестування доречно врахувати у практиці закладів вищої освіти.

Abstract. The article focuses the problems of using computer-based testing learning outcomes under modern conditions of accelerated development of distance and blended learning. The aim of the study is to identify and compare the views of the participants of the educational process in higher education (students, PhD students, university teachers) on convenience using during computer-based testing as compared to paper-based testing and oral-based testing. The author included 3206 respondents in the anonymous online survey in 2020-2023, including 2897 students (Bachelor and Master students), 140 PhD students, and 169 university teachers; used IBM SPSS Statistics 23 for statistical analyses. There are research results: the convenience of testing improves in the direction (the mean values of convenience and the corresponding percentages of respondents): computer-based testing – students (М=3,68; 58,3%) → university teachers (M=3,81; 65,7%) → PhD students (M=4,31; 84,3%); paper-based testing – students (M=3,21; 42,2%) → PhD students (M=3,28; 44,3%) → university teachers (M=3,46; 54,6%); oral-based testing – students (M=2,49; 19,9%) → PhD students (M=2,84; 31,4%) → university teachers (M=3,69; 60,8%). Oral-based testing is the least convenient for students and PhD students. Paper-based testing is the least convenient for university teachers. Respondents have maximum convenience during computer-based testing for all studied groups. The t-test shows a statistically significant difference (p≤0,05) of the convenience testing in the majority of compared independent groups (students, PhD students, university teachers). The author obtained the results in dynamics over four years: convenience increases in the direction oral-based testing → paper-based testing → computer-based testing for all groups according to various characteristics (educational level, gender, specialty, form of education, year of the survey). The study shows that in most cases there are no statistically significant differences (p≤0,05) of the convenience testing in the following cases: between all independent students groups for all testing forms according to the feature «form of education»; according to the feature «academic performance level» for computer-based testing. We believe that the obtained results regarding the (in)convenience testing of participants in the educational process should be taken into account in the practice of higher education institutions.