Засадничі принципи римського права та їх зв’язок із юридичною аргументацією

Abstract

Сучасна філософія права визначає засади (підвалини) права як вихідні умови права, детермінанти його змісту, на які спирається право й які становлять його фундамент. Водночас більшість європейських країн у сучасній юридичній сфері використовує давньоримські юридичні формули, які еволюціонували до максим та стали основою сучасного позитивного права у вигляді принципів. Cтановлення загальних правових принципів, концепцій/конструкцій знайшло своє відображення в законодавстві, доктринах та судовій практиці більшості країн. У статті ми зосереджуємося на ціннісних установках і уявленнях, сформульованих в 30-х роках минулого століття романістом, істориком права Ф. Шульцом, серед яких принцип ізоляції/абстракції, принцип простоти та традиції, принципи свободи та авторитету, принцип гуманності, принцип вірності/добросовісності, принцип безпеки та деяких інших. Ці принципи продовжують досліджуватися українськими та зарубіжними вченими, які доповнюють цей перелік та вивчають їх вплив на правові системи України та інших держав.Наголошуємо на тому, що принципи не були сформульовані римськими юристами, наприклад, у преамбулі до їхніх власних праць або в окремому законі чи правовому документі. Римське право було казуїстичним, тобто в основному складалося з рішень, винесених в окремих випадках. З цим пов’язуються особливості судової аргументації у Стародавньому Римі, які мали подвійну природу. З одного боку, вони обумовлювалися нормами права, а з іншого — відображали систему заповнення прогалин у правових відносинах за допомогою застосування принципів права та техніки ораторства юристів того часу. Сучасна юридична наука намагалася знайти та аргументувати існування загальних принципів розвитку римського права, як основи для прийняття конкретних рішень, або тому, що римські юристи іноді використовували певні терміни та поняття, на яких базувалися їхні рішення.

Modern philosophy of law defines the principles (foundations) of law as the initial conditions of law, the determinants of its content, on which law relies and which constitute its foundation. At the same time, most European countries use ancient Roman legal formulas in their modern legal systems, which evolved into maxims and became the basis of modern positive law in the form of principles. The establishment of general legal principles, concepts/constructions is reflected in the legislation, doctrines and case law of most countries. In this article, we focused on the values and concepts formulated in the 1930s by the novelist and legal historian F. Schultz, including the principle of isolation/abstraction, the principle of simplicity and tradition, the principles of freedom and authority, the principle of humanity, the principle of loyalty/good faith, the principle of security, and some others. These principles continue to be researched by Ukrainian and foreign scholars who supplement this list and study their impact on the legal systems of Ukraine and other countries. We emphasize that the principles were not formulated by Roman lawyers, for example, in the preamble to their own works or in a separate law or legal document. Roman law was casuistic, it mainly consisted of decisions made in individual cases. This is related to the peculiarities of legal argumentation in ancient Rome, which had a dual nature. On the one hand, they were determined by the rules of law, and on the other hand, they reflected a system of filling gaps in legal relations by applying the principles of law and the oratory techniques of lawyers of that time.Modern legal scholarship has tried to find and argue for the existence of general principles of Roman law development as a basis for making specific decisions, or because Roman lawyers sometimes used certain terms and concepts on which their decisions were based.