Позовна заява як заява по суті справи в цивільному та господарському процесі

Abstract

У статті проводиться дослідження загальних ознак позовної заяви як заяви по суті справи в ци- вільному та господарському процесі. Відзначається, що виокремлення заяв по суті справи характерно тільки для позовного провадження, в той час як для інших видів проваджень цивільного та господар- ського судочинства подібного виду процесуальних документів не виділяють. ЦПК та ГПК України дає виключний та ідентичний перелік заяв по суті справи, до числа яких зараховує позовну заяву. Позовна заява як заява по суті справи формулює матеріально-правову вимогу щодо предмета спо- ру, на яку суд першої інстанції повинен дати відповідь, розглянувши цивільну чи господарську справу по суті. Позовна заява виступає формою існування позову в цивільному та господарському процесі. За межами позовної заяви позов існувати не може, хоча його окремі елементи можуть проявлятися за межами цього процесуального документу. Наприклад, предмет або підстава позову можуть бути за- фіксовані в заяві про зміну предмета чи підстави позову. Позовна заява як заява по суті справи – це процесуальний документ, який виходить від учасників справи (їх представників), але не суду. У такому разі її не можна вважати правозастосовчим докумен- том, навіть якщо позивач буде в змісті позовної заяви посилатися на норми права, які кваліфікують його вимогу чи її підстави. Позовну заяву в цивільному та господарському процесі може подати велика кількість учасників справи (їх представників): позивач, відповідач, третя особа з самостійними вимогами, судовий пред- ставник, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, орган державної влади чи місцевого самоврядування, юридична та фізична особа у випадках, передбачених законом. Особливістю позовної заяви як заяви по суті спору є те, що її природа пов’язана з матеріальним та процесуальним правом, поява цього документу впливає на перебіг матеріальних і процесуальних відносин. Крім того, позовна заява виступає стадійним документом, оскільки її подання можливо не на кожній стадії цивільного чи господарського процесу.