Conceptual provisions of economic complexity in the system of innovative theories: determinants, economic models, indicators

Abstract

The article proposes and substantiates conceptual provisions for economic complexity, which are based on a systematic approach to its main components: indicators, methods and models, the main determinants. Economic complexity is one of the most common scientific concepts in economics, which characterizes innovative countries with diversified products. The main advantage of economic complexity is that it is interconnected and closely linked to such important macroeconomic categories as inequality, employment, environmental lag, added value, shadow economy, and economic growth. The relationship is formed on the basis of analytically sound methods and models: modified least squares methods FMOLS, DOLS, two-stage system model GMM, Johansen’s cointegration approach, structural empirical model of added value of F. Koch. The main analytical indicators that assess economic complexity and are used to form econometric models of the relationship: ECI is the average PCI of goods exported by a country, PCI is the average of ECI countries that export this product, GENEPY is used to track economic growth countries in time. The main determinants of economic complexity, which are formed and substantiated in the work: economic complexity is defined as the basic basis of many phenomena and processes in the economy; specialization and diversification are complementary categories in the concept of economic complexity; complex systems tend to be unequal, ie economic complexity creates processes of inequality in the world economic system; significant differences in the values of indicators of economic complexity can affect the destructive processes of capitals in the global world.

В роботі запропоновано та обґрунтовано концептуальні положення економічної складності, які засновані на системному підході до основних її складових: індикаторів, методів та моделей, основних детермінантів. Економічна складність пропонує потенційно інноваційну концепцію пояснення соціально значущих проблем сучасності, і полягає в тому, що зростання та інноваційні зміни, бідність та стратифікація, структурні диспропорції, адаптивність та безпека є базою прихованих трансформаційних та системних взаємодій. Вивчення економічної складності спрямоване на розкриття сутності структури цих взаємодій та виявлення їх соціально-економічних процесів. Економічна складність є актуальною, тому що є однією з найпоширеніших наукових концепцій в економічній науці, яка характеризує інноваційно активні країни з диверсифікованими продуктами. В роботі розглянута основна перевага економічної складності: щільний зв’язок з найважливішими макроекономічними категоріями (нерівність, зайнятість, екологічний лаг, додаткова вартість, тіньова економіка, економічне зростання). Обґрунтовано методи та моделі економічної складності: модифіковані методи найменших квадратів FMOLS, DOLS, двоетапна системна модель GMM, підхід коінтеграції Йохансена, структурна емпірична модель додаткової вартості Ф.Коха. Розглянуті основні індикатори, які оцінюють економічну складність та використовуються для формування економетричних моделей взаємозв’язку: ECI – це середній PCI товарів, які експортує країна, PCI – це середнє значення ECI країн, що експортують цей продукт, GENEPY – використовується для відстеження процесу економічного зростання країн у часі. Запропоновані детермінанти економічної складності: економічна складність визначається як базове підґрунтя багатьох явищ та процесів в економіці; спеціалізація та диверсифікація є комплементарними категоріями у концепції економічної складності; складні системи мають тенденцію бути нерівними, тобто економічна складність породжує процеси нерівності в світовій економічній системі; значні різниці в значеннях індикаторів економічної складності можуть впливати на деструктивні процеси капіталів глобального світу.