Релігійні підгрунтя обов’язку.

Abstract

Відзначається, одночасно з появою та розвитком людського суспільства з’являється необхідність у регулюванні поведінки членів суспільства певними загальними правилами. Суспільне життя на всіх етапах свого розвитку потребувало наявності таких правил, з якими ми б люди могли узгоджувати свою поведінку, вчинки та розраховувати на певний передбачуваний результат від такої поведінки чи вчинків. Інструментом для забезпечення такої потреби, на різних стадіях розвитку суспільства, стають ті чи інші суспільні регулятори. Історично першим суспільним регулятором стають соціальні норми, сформовані під впливом вимог та закономірностей розвитку первісного суспільства. Більшою мірою такі соціальні норми фокусували свою увагу на обов’язках індивіда, шляхом встановлення великої кількості заборон, що вимагали від членів суспільства утриматися від небажаної поведінки. Вказується, з ускладненням та розгалуженням соціальних зав’язків усередині суспільства, загальні соціальні норми отримують поштовх до подальшого розвитку та диференціюються у наступні види суспільних регуляторів, зокрема, мораль, релігію, право. Саме такий порядок поступового розвитку суспільних регуляторів, на наш погляд, є правильним та закономірним. Тобто, спочатку індивід у первісному суспільстві починає усвідомлювати свою відповідальність перед тим чи іншим суспільним об’єднанням, що свідчить про зародження моральних обов’язків. Поступово у первісному суспільстві з’являються певні вірування, що сприяють появі релігійних обов’язків, які не виключають існування моральних, а доповнюють їх та існують у взаємодії з ними. І лише з появою перших державних утворень, можемо говорити про входження обов’язків у правове поле з їх подальшим юридичним закріпленням. Важливо зауважити, що у додержавний період розвитку людства, що займає достатньо великий проміжок часу, обов’язки, розвивалися поза правом та виникали безпосередньо із природи людини, звичаєвих норм, традицій, релі- гійних догм чи моральних уявлень, базуючись на найпростіших правилах міжособистісної вза- ємодії. Всі ці чинники – релігія, мораль, звичаї та традиції більшою чи меншою мірою відіграли свою роль у формуванні майбутнього уявлення про обов’язок, саме тому вважаємо за необхідне дослідити підґрунтя інституту обов’язку, зокрема крізь призму релігійного впливу.