Особливості політико-правових поглядів П.Д. Лодія.

Abstract

Статтю присвячено дослідженню політико-правової спадщини Петра Дмитровича Лодія, який був відомим українським філософом, просвітником, юристом та педагогом. Зауважено, що світогляд П. Лодія і безпосередньо його філософські погляди формувались в культурно-освітньому середовищі Львівського, а згодом Краківського та Петербурзького вищих навчальних закладів. Відповідно до цього, наведено періодизацію творчої діяльності П. Лодія: львівський період (1787-1802), краківський (1802-1803) та петербурзький (1803-1829). Автори звертають увагу на те, що П. Лодій вніс значний внесок у розробку української філософської та юридичної термінології, займався редагуванням робіт у цій сфері, а також перекладав українською німецькі та латинські праці. П. Лодій є автором праць «Природне право народів», «Загальнодержавне природне право», «Теорія загальних прав», «Логічні настанови, які скеровують до пізнання та розрізнення істинного від хибного» тощо. У статті підкреслено, що П. Лодій був прихильником природної теорії походження права, відстоював ідеї особистої свободи всіх людей. Позиції вченого були сформовані на основі філософсько-правових ідей Арістотеля, Г. Гроція, Х. фон Вольфа, К. Бемера, С. фон Пуфендорфа, В. Келера, І. Канта та інших. Досліджуючи політико-правову спадщину П. Лодія, автори зауважують, що права та обов’язки громадян у державі, відповідно до поглядів мислителя, виходять із розуміння мети держави. Звернено увагу на кореляцію природних та позитивних законів у поглядах філософа. Говорячи про необхідність існування у державі, як і в будь-якому суспільстві, природних та позитивних законів, він чітко визначає перевагу саме природних законів, вважаючи їх реальним регулятором суспільних відносин. При цьому також наголошує, що природне загальне державне право осягається і усвідомлюється розумом людини, натомість те, що спирається на волю панівного класу, є до певної міри менш природним, більш штучним, мінливим та, як наслідок, другорядним порівняно з природним. Разом із тим, П. Лодій підкреслює, що кожен громадянин повинен надавати перевагу загальному благоденству народу (у порівнянні зі своїм приватним благоденством), але таке загальне благоденство та благо обов’язково має відповідати критеріям істинності.

The article is devoted to the study of the political and legal heritage of Petro Dmytrovych Lodiy, who was a famous Ukrainian philosopher, educator, lawyer and teacher. It was noted that P. Lodia's worldview and directly his philosophical views were formed in the cultural and educational environment of Lviv, and later Krakow and St. Petersburg higher educational institutions. In accordance with this, the periodization of P. Lodia's creative activity is given: Lviv period (1787-1802), Kraków period (1802-1803) and St. Petersburg period (1803-1829). The authors draw attention to the fact that P. Lodiy made a significant contribution to the development of Ukrainian philosophical and legal terminology, edited works in this field, and translated German and Latin works into Ukrainian. P. Lodiy is the author of the works "Natural Law of Peoples", "National Natural Law", "Theory of General Rights", "Logical instructions that lead to knowledge and distinguishing the true from the false", etc. The article emphasizes that P. Lodiy was a supporter of the natural theory of the origin of law, defended the idea of personal freedom of all people. The positions of the scientist were formed on the basis of the philosophical and legal ideas of Aristotle, H. Grotius, H. von Wolff, K. Behmer, S. von Pufendorf, W. Koehler, I. Kant and others. Studying the political and legal legacy of P. Lodia, the authors note that the rights and duties of citizens in the state, according to the thinker's views, come from an understanding of the purpose of the state. Attention is drawn to the correlation of natural and positive laws in the views of the philosopher. Speaking about the need for the existence of natural and positive laws in the state, as in any society, he clearly defines the superiority of natural laws, considering them a real regulator of social relations. At the same time, he also emphasizes that natural law is understood and understood by the human mind, instead, that which rests on the will of the ruling class is to a certain extent less natural, more artificial, changeable and, as a result, secondary compared to the natural. At the same time, P. Lodiy emphasizes that every citizen should give priority to the general well-being of the people (compared to his private well-being), but such general well-being and good must necessarily meet the criteria of truth.