Обов’язок крізь призму поглядів представників школи правового реалізму.

Abstract

Стаття присвячена дослідженню та аналізу категорії обов’язку крізь призму поглядів окремих представників школи правового реалізму – О. Холмса, Р. Познера та Дж. Френка. Так, автор зауважує, що Р. Познер говорить про обов’язок у двох контекстах: по-перше, в контексті підкорення існуючим законам; по-друге, в контексті реалізації судової функції, де судді де-факто виступають «еталоном» розуміння права і «законослухняності». При цьому піднімає питання, чи взагалі існує окремий моральний обов’язок підкорятися закону. На противагу зазначеному, американський філософ акцентує увагу на діяльності суддів, рішенням яких слід підкорятися, та які постають (за умови їх чесності й гідності) взірцем для наслідування у дотриманні правових норм і правил. Відтак, Дж. Френк, у цілому оминаючи проблематику обов’язку, все ж «вплітає» останній у судову діяльність, концентруючи його на суддях. Суддя як головний «носій» права при прийнятті рішень зобов’язаний, зокрема: враховувати всі фактичні обставини справи; спиратись на усталені в суспільстві судження, що сприймаються як аксіоматичні; при цьому особистість судді надзвичайно важлива в процесі аналізу фактів, прийняття рішень і побудови юридичної аргументації. Стосовно О. Холмса, автор відзначає, що філософ критикує поняття обов’язку через його моральний сенс і пов’язаність з порушенням права («поганою людиною»), аж до намагання взагалі не згадувати про це явище. Так чи інакше, обов’язок пов'язаний із очікуванням певної поведінки індивіда, яка випливає з усталеної практики, звичаїв чи відповідає відповідним правилам. І на завершення автор констатує, що представники американського правового реалізму, в цілому оминаючи категорію обов’язку, все ж «переймають» позицію німецького філософа Н. Лумана про те, що обов’язок пов'язаний із деякою сукупністю соціальних очікувань, які відповідають установкам спільноти і забезпечують реалізацію тієї чи іншої поведінки індивіда. Більшою мірою обов’язок контекстуалізується через реалізацію судової функції та особу судді, оскільки саме судам належить ключова роль у формуванні права. Судді де-факто виступають «еталоном» розуміння права і законослухняності. При винесенні рішень вони повинні враховувати всі фактичні обставини справи, спиратись на усталені в суспільстві оцінки й судження, важливе значення відіграє також особистість судді. При цьому правові норми, маючи значний вплив, являються лише одним із багатьох стимулів у процесі прийняття судового рішення

The article is devoted to research and analysis of the category of obligation through the prism of the views of some representatives of legal realism – O. Holmes, R. Posner and J. Frank. Thus, the author notes that R. Posner speaks about obligation in two contexts: first, in the context of obedience to existing laws; secondly, in the context of the implementation of the judicial function, where judges de facto are the "standard" for understanding the law and law-abiding. At the same time, it raises the question whether there is a separate moral obligation to obey the law at all. In contrast to the above, the American philosopher emphasizes the activities of judges, whose decisions should be obeyed, and who become (provided they are honest and dignified) a role model in observing legal norms and rules. Thus, J. Frank, bypassing the issue of obligation as a whole, nevertheless "weaves" it into judicial activity, concentrating it on judges. The judge as the main "bearer" of the law making decisions is obliged, in particular: to take into account all the factual circumstances of the case; rely on judgments established in society, which are perceived as axiomatic; at the same time, the judge's personality is extremely important in the process of analyzing facts, making decisions and building legal arguments. With regard to O. Holmes, the author notes that the philosopher criticizes the concept of obligation due to its moral meaning and connection with violation of the law ("by a bad person"), to the point of trying not to mention this phenomenon at all. In one way or another, the obligation is related to the expectation of a certain behavior of an individual that follows from an established practice, customs or conforms to the relevant rules.And in conclusion, the author states that the representatives of American legal realism, bypassing the category of obligation as a whole, nevertheless "adopt" the position of the German philosopher N. Luhmann that the obligation is connected with some set of social expectations that correspond to the attitudes communities and ensure the implementation of one or another behavior of an individual. To a greater extent, the obligation is contextualized through the implementation of the judicial function and the person of the judge, since the courts have the key role in the formation of law. Judges de facto are as a "standard" for understanding the law and and law-abiding. When passing judgments, they must take into account all the factual circumstances of the case, rely on assessments and judgments established in society, the personality of the judge also plays an important role. At the same time, legal norms, having a significant influence, are only one of many incentives in the process of making a court decision