Зміни внутрішньокишкового тиску при реконструктивно-відновних операціях у стомованих хворих

Abstract

Закономірним наслідком будь–якого хірургічного втручання на черевній порожнині є підвищення тиску у всіх відділах травної системи, рівень якого залежить від вихідного захворювання, підготовки до операції, об’єму хірургічного втручання й ряду інших факторів. Провідну роль в порушенні загоювання кишково- го шва також належить внутрішньокишковій гіпертензії. Внутрішньокишковий тиск (ВКТ) призводить до локального порушення капілярного кровотоку, змін взаємодії симпатичної та парасимпатичної іннервації, гіпоксії слизової оболонки стінки кишки. Стійке підвищення ВКТ з критичним його рівнем 16,3–17,1 мм рт. ст. протягом 12–18 годин призводить до розвитку ускладненого перебігу післяопераційного періоду.