Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/67496
Назва: | Етноспецифіка образу дивовижної жінки в японських народних казках “Каґуя-хіме – діва місячного сяйва”, “Журавка” та “Сніговиця”. |
Інші назви: | ETHNOSPECIFICITY OF THE IMAGE OF AN AMAZING WOMANIN JAPANESE FOlk TAlES “kAGUYA-HIME, THE MAIDENOF THE MOONlIGHT”, “THE CRANE”, AND “THE SNOW MAIDEN” |
Автори: | Тиховська, Оксана Михайлівна |
Ключові слова: | богиня; метаморфоза; ініціація; Місяць; міф; трагізм; ритуали переходу; символ; чарівна казка; фольклор Японії, fairy tale; goddess; initiation; Japanese folklore; metamorphosis; moon; myth; ri--tuals of transition; symbol; tragedy |
Дата публікації: | 2024 |
Бібліографічний опис: | Тиховська, О. М. (2024). Етноспецифіка образу дивовижної жінки в японських народних казках “Каґуя-хіме – діва місячного сяйва”, “Журавка” та “Сніговиця”. Східний світ, (2 (123), 75-88. https://doi.org/10.15407/orientw2024.02.075 |
Короткий огляд (реферат): | The article analyses the Japanese fairy tales “Kaguya-hime, the Maiden of the Moonlight”, “The Crane” and “The Snow Maiden”, whose main characters are close in their semantics to Ja--panese goddesses. The characteristic features of the poetics of these fairy tales are the absence of a happy ending, tragedy, and the connection of the heroines with the elements, astral images, and the world of birds and animals. Through the motif of metamorphosis, these three tales reveal the theme of unhappy love. The image of Kaguya-hime can be interpreted in two ways: 1) the visible signs of an adult beauty are only a mask under which a child is hiding, and 2) the protagonist is a stranger who realizes that her life among people is temporary, here she must gain certain expe--rience, go through a series of trials, and then return to her real home (the Moon) as a different per--son. The second model associates Kaguya-hime with the heroines of fairy tales from different nations because she also needs to go through the ritual of rebirth (life-death-life) and metaphori-cal initiation into adulthood. But while the heroes of European fairy tales leave their home (the “human world”), enter the forest or the thirty-ninth realm (a foreign space), and go through trials there, for Kaguya-hime, the foreign space is the human world (the Earth), and the Moon is her na-tive space to which she later returns. Therefore, the role of the spatial planes through which the protagonist passes is mirrored in this Japanese fairy tale. Accordingly, Kaguya-hime herself is as-sociated with a goddess who briefly appears in the life of an old couple and makes them happy. She enters the world of people with the help of a bamboo stalk, which acquires the semantics of a “door” between time and space planes, magically connected to the Moon and the other world. Ka-guya-hime gives her foster parents her love and material values: the old man begins to find silver coins in the bamboo stalks every day. Silver is associated with the moonlight. Thus, at the very beginning of the tale, the connection between Kaguya-hime and the Moon is outlined.The motif of the magical endowment of the parents of the miracle girl with silver and gold by the Grandfather-knows-everything (the Sun, not the Moon) is found in the Ukrainian fairy tale “How a Herder’s Daughter Became a Queen”. The amazing heroine of the fairy tale “The Crane” is similar to the enchanted beauty from the Ukrainian fairy tale “The Bird Girl”. In both texts, an amazing girl appears as an assistant to the protagonist, helping him to become rich by using the magic of weaving. However, whereas in the Japanese tale, the man loses his wife by breaking his promise (he spies on the woman’s work and sees her as a bird), the Ukrainian tale has a happy ending. The difference between the two texts also lies in the prerequisites for establishing a mar-riage relationship between a female bird and a man. In the tale “The Crane”, a young man helps a wounded bird to heal and at the same time, he does not expect to meet her again, as a human. In the Ukrainian fairy tale, the bird seeks rebirth through death: she asks the young man to behead her so that she can become his wife. The characters of the Ukrainian fairy tale “The Cane Girl” are partly similar to the characters of the fairy tales “Kaguya-hime, the Maiden of the Moonlight”, and “The Crane”. Yuki-Onna, the wonderful woman from the tale “The Snow Maiden”, has vivid ethno-psycho-logical specificity, tends to be the goddess of death, and is associated with rituals of transition. The heroine first initiates the young man Minokita into the mystery of life-death-life (killing his old master in front of him) and thus contributes to the hero’s age-related initiation, later becomes his faithful wife and reveals her demonic nature after her husband breaks his vow. An important place in the poetics of the analyzed tales is occupied by images-symbols of the moon, bamboo, silver, bird, feathers, night, winter, snow, river, boundary, and Death. |
Опис: | Проаналізовані тексти японських казок метафорично заперечують можливість досягнення гармонії у світі людей. Часто це зумовлено порушенням табу, нездатністю чоловіка дотримати обіцянки, даної чарівній жінці. У такий спосіб протиставляються світ непізнаної природи і світ людей, мешканці якого недосконалі, а отже, неспроможні прийняти те, що за межами їхнього розуміння. Японські казки об’єктивують мрію людства про щастя, воно поруч, але все ж недосяжне. Каґуя-хіме постає уособ-ленням ідеальної жінки, дорівнятися до якої не здатен жоден чоловік, її обраність увиразнюється мотивами дивовижного народження (поява немовляти у стеблі бамбука) та поверненням разом зі всемогутніми дівами на Місяць. Казка “Каґуя-хіме – діва місячного сяйва” не має аналогів в українському фольклорі. Натомість дивовижна героїня казки “Журавка” подібна до зачарованої красуні з української казки “Дівчина-пташка”. В обох текстах дивовижна дівчина постає помічницею голов-ного героя, допомагає йому розбагатіти, вдаючись до магії ткацтва. Однак якщо в японській казці чоловік втрачає свою дружину, порушивши обіцянку (підглядає за роботою жінки, бачить її в подобі пташки), то українська казка має щасливу розв’язку. Відмінність між двома текстами також полягає в передумовах встановлення шлюбних стосунків між жінкою-пташкою та чоловіком. У казці “Журавка” юнак допомагає пораненій пташці, сприяє її зціленню і водночас не очікує на те, що зустріне її вдруге, вже в людській подобі. А в українській казці пташка прагне переродження через смерть: просить юнака, щоб він обезголовив її, тоді вона зможе стати його дружиною. Частково подібними до персонажів казок “Каґуя-хіме – діва місячного сяйва” та “Журавка” є героїні української казки “Дівчина-тростинка”. Перш ніж зустрітися із зачарованою дівчиною, душа якої замкнена у тростині (подібно до того, як Каґуя-хіме перебувала всередині бамбука, доки її не знайшов дідусь), юнак має допомог-ти пораненій журавці. І журавка, і дівчина-тростинка в українській казці набувають антропоморфного вигляду лише після того, як юнак зумів пройти через низку складних випробувань. Подібний мотив є і в японських казках: дивовижні героїні позбуваються своєї неантропоморфної подоби після того, як герої-чоловіки зроблять для них послугу (дідусь звільняє Каґую-хіме з середини бамбука, юнак надає допомогу пораненій журавці).Дивовижна дружина Юкі-Онна в казці “Сніговиця” має яскраву етнопсихологічну специфіку, тяжіє до образу богині смерті, пов’язана з ритуалами переходу. Герої-ня спочатку посвячує юнака Мінокіті в таємницю життя – смерті – життя (на його очах убиває старого хазяїна) і в такий спосіб сприяє віковій ініціації героя, згодом стає йому вірною дружиною і відкриває свою демонічну сутність після порушення чоловіком обітниці. Різні іпостасі снігової діви постають перед героєм саме взимку. Специфікою Юкі-Онни є амбівалентність, вона і добра (стає відданою дружиною та матір’ю), і зла (вбиває Мосаку й погрожує розправою Мінокіті за порушення табу). Наскрізним мотивом цих трьох японських казок є мотив метаморфози, через який розкривається тема нещасливого кохання. Важливе місце в їхній поетиці посідають образи-символи Місяця, бамбука, срібла, птаха, пір’я, ночі, зими, снігу, річ-ки, межі, смерті. Героїні казок “Каґуя-хіме – діва місячного сяйва”, “Журавка” та “Сніговиця” увібрали в себе різні аспекти образу богині |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/67496 |
ISSN: | 1608-0599 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри української літератури |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
723-Текст статті-713-1-10-20240705.pdf | 576.09 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.