Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/67497
Назва: Образ коханця-небіжчика у творах Федора Потушняка (стаття «Мертва любов», новели «Яма», «Капелюх із зеленим пером») та в українських казках. “
Інші назви: THE IMAGE OF THE DEAD LOVER IN THE WORKS OF FEDIR POTUSHNIAK (ARTICLE “DEAD LOVE”, SHOT STORIES “THE PIT”, “THE HAT WITH A GREEN FEATHER”) AND IN UKRAINIAN FAIRY TALES
Автори: Тиховська, Оксана Михайлівна
Ключові слова: Федір Потушняк, українські казки, демон-спокусник, магічний ритуал, міфологія, символи, психоаналіз, перелесник, воскресіння мертвих, діалектизми., Fedir Potushniak, Ukrainian fairy tales, demon-tempter, magical ritual, mythology, symbols, psychoanalysis, perelesnyk, resurrection of the dead, dialectics.Вступ. Федір Потушняк (1910–1960) є знако-вою постаттю в українській літературі, оскільки його творчість сягає корінням української міфо-логії, художньо ретранслює народні вірування українців Закарпаття. У прозових творах пись-менника можемо виокремити глибокі філософ-ські ідеї, яскраві символи та архетипні образи, психологічні типи та морально-етичні про-блеми, які залишаються актуальними і сьогодні. Ф. Потушняк прагнув пізнати світогляд українців, задля цього він записував міфологічні уявлення закарпатців і публікував їх у регіональній пресі. Фольклорно-етнографічні розвідки Ф. Потуш-няка були опубліковані в журналах «Літературна неділя» (1941–1944), «Народна школа» (1940, No 8, 9), «Руське слово» (1940–1941), у газеті «Неділя». Вони містять ґрунтовні й цікаві коментарі, учений інтерпретує зафіксовані ним народні уявлення у контексті психології та філософії (Тиховська, 2021: 60–62). Відтак можемо провести паралелі між мотивами та образами літературних творів Ф. Потушняка та міфологічними уявленнями, зафіксованими у його фольклорно-етнографіч-них розвідках. Для пізнання глибини людської
Дата публікації: 2024
Бібліографічний опис: Тиховська О. Образ коханця-небіжчика у творах Федора Потушняка (стаття «Мертва любов», новели «Яма», «Капелюх із зеленим пером») та в українських казках. “Folium”. 2024. № 4. С. 259-267.
Короткий огляд (реферат): Метою статті є осмислення фольклорно-етнографічної розвідки Федора Потушняка, що має назву ««Мертва любов» в народних віруваннях» (1944), а також новел письменника «Яма» та «Капелюх із зеленим пером», вивчення з погляду психоаналізу повір’їв та легенд про демонічних коханців, зафіксованих дослідником, містичних передумов їх появи в житті покинутих чи самотніх жінок. Ф. Потушняк акцентував увагу на магічних ритуалах, поширених на Закарпатті, які мали на меті припинити відвідування мертвого коханця. Задля цього селяни освячували хату, у ліжко одержимому клали святу воду, мак, ніж, на поріг ложили сокиру вгору лезом, самого недужого одягали в старий церковний одяг (стихар та епітрахиль). На Закарпатті побутують казки, легенди та бувальщини про мертвого коханця, який приходить до дівчини/жінки. У казках героїня може померти й у такий спосіб уникнути стосунків з чортом, а потім народитися знову й вдало вийти заміж (казка «Прядки»). Однак якщо дівчина/жінка вдається до магічного ритуалу, щоб викликати мертвого коханця, то на неї, як правило, чекає смерть. Зокрема, казки «Попадя і її мертвий коханок» та «Коханок-мерлець», записані В. Гнатюком, відображають вражаючий магічний акт, спрямований на воскресіння померлого коханого: героїні опівночі варять голови небіжчиків (дванадцять або одну), викопані на кладовищі. Коли голови спливають, мертвий коханець з’являється, але з метою умертвити жінку, а не самому залишитись серед людей. Ці сюжети містять виразний дидактичний підтекст: гостро засуджують магічні ритуали, спрямовані на порушення встановлених законів життя-смерті-життя. Згідно з народним світоглядом, зустрічі з мертвими є гріхом, вони руйнують душу людини, яка не здатна сприйняти справжню реальність й моделює для себе уявний комфортний світ, уникаючи болю й самотності. Такий фольклорний мотив художньо переосмислив Ф. Потушняк у новелі «Яма», яскраво змоделювавши образ покинутої усіма самотньої жінки, яка внаслідок важкої психологічної травми у своїх мареннях, які сприймає за дійсність, спілкується з давно померлим чоловіком. Письменник показує, як глибока віра селян у демонів-перелесників стає передумовою вбивства братом сестри. Новела Ф. Потушняка «Капелюх із зеленим пером» моделює ситуацію одержимості страхом перед демонічним коханцем-небіжчиком, який з’являється в селі після того, як було розкопано його могилу. Письменник огортає оповідь містикою, і відповіді на питання, чи дійсно оживав мрець, читач не отримує.Ключові слова: Федір Потушняк, українські казки, демон-спокусник, магічний ритуал, міфологія, символи, психоаналіз, перелесник, воскресіння мертвих, діалектизми.
Опис: The purpose of the article is to comprehend the folklore and ethnographic research by Fedir Potushniak entitled "Dead Love" in Folk Beliefs" (1944), as well as the writer's short stories "The Pit" and "The Hat with the Green Feather", to study from the point of view of psychoanalysis the beliefs and legends about demonic lovers recorded by the researcher, the mystical prerequisites for their appearance in the lives of abandoned or lonely women. F. Potushniak focused on the magical rituals widespread in Transcarpathia, which aim to stop the visits of a dead lover. For this purpose, the peasants would bless the house, put holy water, poppies, and a knife in the bed of the possessed person, put an axe with the blade up on the threshold, and dress the person in old church clothes (stychar and epitraphil).In Transcarpathia, there are fairy tales, legends, and stories about a dead lover who comes to a girl/woman. In the tales, the heroine can die and thus avoid a relationship with a devil, and then be born again and marry successfully (the tale "Pryadky"). However, if a girl/woman resorts to a magical ritual to summon a dead lover, she usually faces death. In particular, the tales "Popadia and Her Dead Lover" and "The Dead Lover" recorded by V. Hnatiuk reflect an impressive magical act aimed at resurrecting a dead lover: at midnight, the heroines boil the heads of the dead (twelve or one) dug up in the cemetery. When the heads float up, the dead lover appears, but to kill the woman, not to remain among the people. These stories have a distinct didactic connotation: they strongly condemn magical rituals that violate the established laws of life-death-life. According to the folk worldview, encounter with the dead is a sin that destroys the soul of a person who is unable to perceive reality and models an imaginary comfortable world for himself, avoiding pain and loneliness. F. Potushniak artistically reinterpreted this folklore motif in his novel "The Pit". He vividly modeled the image of a lonely woman abandoned by everyone, who, due to severe psychological trauma, communicates with her long-dead husband in her delusions, which she perceives as reality. The writer shows how the peasants' deep belief in demon-perelesnyk can cause the situation when a brother murders his sister. F. Potushniak's short story "The Hat with the Green Feather" models a situation of obsession with fear of a demonic dead lover who appears in the village when people dug his grave out. The writer covers the story in mysticism, and the reader does not receive an answer to the question of whether the dead man came back to life
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/67497
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри української літератури



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.