Право власності на об’єкти віртуальної власності

Abstract

У статті аналізуються проблеми визначення правового статусу віртуальної власності та об’єк-тів у ній, досліджується теорія віртуальної власно-сті та наводяться співвідношення між майновими та інтелектуальними правами для регулювання відносин, що виникають у віртуальному світі. Ав-тор на основі проведеного аналізу висуває пропо-зицію щодо необхідності регулювання відносин у сфері створення комп’ютерних кодів для отриман-ня доступу до віртуального світу з використанням норм інтелектуальної власності, оскільки тут заді-яна творча праця людини, а також використову-вати норми права власності у відносинах власно-сті на об’єкти віртуального світу - доменні імена, URL-адреси (єдині локатори ресурсів), веб-сайти, облікові записи електронної пошти, криптоакти-ви, предмети (артефакти та покращення) у роз-рахованих на багато користувачів онлайн-іграх. Автор зазначає, що Цивільний кодекс України не містить конкретних положень щодо права вірту-альної власності, оскільки ця технологія наразі є досить новою та розвивається досить швидко. Проте, можливо виникнення правових проблем пов’язаних з віртуальною власністю у майбут-ньому, і Цивільний кодекс може бути доповнений відповідними положеннями, зокрема планується врахування положень acquis в процесі рекодифі-кації Книги третьої ЦК України, а саме (4) Аcquis, які стосуються «кібервласності»/віртуальної влас-ності. Слід, передбачити також внесення змін до Цивільного кодексу України, щоб визначити пра-вовий статус віртуальних об’єктів, таких як крип-товалюти, віртуальні земельні ділянки та будівлі у віртуальному просторі тощо.Потрібно не виключати можливість виникнен-ня права на успадкування віртуальної власності, а також правовий статус віртуальних платіжних засобів та електронних грошей. У разі внесення змін до Цивільного кодексу України, має бути за-безпечене балансування інтересів різних сторін, в тому числі інтересів споживачів, бізнесу та дер-жави