Створення та діяльність православних братств і товариств на Підкарпатській Русі та в Східній Словаччині (1920–1930-ті рр.)

Abstract

In the 1920s and 1930s, the Orthodox Church in Pidkarpatska Rus and Eastern Slovakia went through the process of institutional development. The society experienced a «religious war» between Greek catho lics and Orthodox christians, as well as a confrontation between two jurisdictions: Serbian and Constanti nople. All these factors weakened and disorganized the Orthodox movement. An important consolidating factor was brotherhoods and associations that set themselves the goal of bringing the educational compo nent to peasant masses. The purpose of the article is to find out prerequisites, content and consequences of activities of Orthodox brotherhoods and societies in the specified chronological framework and geogra- phical boundaries. The methodological basis of the research is the principles of historicism and objectivity. The author implemented them by applying methods of analysis and synthesis, logical, historical-comparati ve, retrospective. Scientific novelty. For the first time, the formation and activity of Orthodox brotherhoods and societies that operated on the territory of Pidkarpatska Rus and in Eastern Slovakia was analyzed. Conclusions. In 1920–1930, a number of Orthodox societies and brotherhoods emerged in Pidkarpatska Rus and Eastern Slovakia. A significant role in their activities was played by white emigrant priests and laymen who found themselves within the borders of the Czechoslovak Socialist Republic and actively joined the life of the Orthodox Church. The brotherhoods set themselves the goal of teaching and educational ac tivities, working closely with Orthodox parishes. Most societies and fraternities were never able to develop their activities. Main reasons for this phenomenon were insufficient funding of organizations that relied on ly on membership fees and donations from benefactors. However, during this period, the Orthodox popula- tion was poor. Peasants primarily tried to build religious buildings, church houses, care for the clergy, etc. They did not have free funds and the support of brotherhoods. The clergy was also in a bad position. It sho uld be emphasized separately that the majority of brotherhoods took Russophile positions, idealized the past of the Russian empire, promoted monarchical sentiments among the population and denied its Ukrai nian character.

Православна Церква на Підкарпатській Русі та в Східній Словаччині в 1920–1930-ті рр. пере живала процес інституційної розбудови. В суспільстві вирувала «релігійна війна» між греко-като ликами та православними, а також відбувалося протистояння двох юрисдикцій: сербської та конс тантинопольської. Усі ці фактори послаблювали та дезорганізовували православний рух. Важли вим об’єднавчим фактором виступили братства та товариства, котрі ставили собі за мету нес ти просвітницьку складову в селянські маси. Мета статті – з’ясувати передумови, зміст та на слідки діяльності православних братств і товариств у визначених хронологічних рамках та геогра фічних межах. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму та об’єктив ності. Автор реалізував їх, застосувавши методи аналізу та синтезу, логічний, історико-порів няльний, ретроспективний. Наукова новизна. Вперше проаналізовано утворення та діяльність пра- вославних братств і товариств, які діяли на території Підкарпатській Русі та в Східній Словаччи ні. Висновки. У 1920–1930-х рр. на Підкарпатській Русі та в Східній Словаччині виникло декілька православних товариств і братств. Відчутну роль у їхній діяльності відігравали священники та ми ряни – білоемігранти, котрі опинилися в межах ЧСР та активно влилися в життя православної Церкви. Братства ставили собі за мету просвітницьку та виховну діяльність, працюючи тісно з православними парафіями. Більшість товариств і братств так і не змогли розгорнути активну ді яльність. Головними причинами цього явища було недостатнє фінансування організацій, які споді валися лише на членські внески та пожертви благодійників. Однак на цей період православне насе лення було бідним. Селяни у першу чергу займалися зведенням культових споруд, церковних домів, опікою над духовенством тощо. Вони не мали вільних коштів та підтримку братств. Священники також перебували в скрутному матеріальному становищі. До того ж варто наголосити, що біль шість братств стояли на русофільських позиціях, ідеалізували минуле Російської імперії, пропагу вали монархічні настрої серед населення та заперечували його український характер.