Обов’язок у контексті розуміння «єдності прав і обов’язків»

Abstract

Опираючись на здобутки сучасної правової науки, слід цілком справедливо вести мову про тісний зв’язок прав і обов’язків особи, єдність цих категорій і явищ. Адже без обов’язків у суспільстві права втратять свою цінність і вагомість, без прав – обов’язки стануть суцільним диктатом поведінки особи. Саме права і обов’язки особи в їх єдності забезпечують гармонійний розвиток людини як члена суспільства. Зазвичай, у демократичному суспільстві прийнято встановлювати більшу кількість прав і меншу кількість обов’язків. При цьому юридичні обов’язки слугують підпорою прав, не дозволяють їм перетнути межу, трансформувавшись у свавілля. У такий спосіб обов’язки виступають факторами обмеження (самообмеження), дисципліни та забезпечення правового порядку, що є необхідним для збалансованого функціонування держави і суспільства.