Вплив повномасштабної війни на трудову міграцію серед молоді.

Abstract

У науковій статті розглянуто та проаналізовано ключові особливості впливу повномасштабної війни на міграційні наміри молоді в Україні. Визначено, що у більшості українських описів міграції робиться особливий акцент на її короткостроковості, а саме сезонні роботи: поїхати на полуницю, збір холодильників в Будапешті, будівництво тощо. Абсолютна більшість короткострокових трудових мігрантів не затримуються за кордоном. 90% з них повертаються менше ніж через рік після виїзду. Проте міграція – це циклічний та само підтримувальний процес. Ті, хто поїхав одного разу, скоріш за все планують поїхати і знову. Згодом поїздки в іншу країну призводять до кращого розуміння її ринку праці або роботодавець просто укладає довгостроковий контракт. З сезонного та короткострокового мігранта український громадянин стає довгостроковим. Підкреслено, що довгострокова міграція означає, що побут мігранта починає облаштовуватися за кордоном, а сам він, хоче того чи ні, інтегрується в суспільство в якому перебуває. Встановлено, що масова трудова міграція є однією з причин, чому українська економіка не може скористатися конкурентною перевагою у вигляді дешевої робочої сили та залучити більше інвестицій. І у нас немає жодних причин вважати, що після війни ця ситуація відчутно зміниться. Таким чином, аналізуючи українські та закордонні соціологічні дослідження, можна зробити висновок, що від 10% до 30% української молоді ( в залежності від віку) планують повернутися в Україну після припинення повномасштабної війни.