Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/68304
Название: | Право людини на забуття: окремі концептуальні питання |
Другие названия: | The right to be forgotten: separate conceptual issues |
Авторы: | Бєлов, Мирослава Володимирівна Бєлов, О. М. Мегеш, К. К. |
Ключевые слова: | персональні дані, обробка, приватне життя, видалення інформації, свобода вираження поглядів, personal data, processing, privacy, deletion of information, freedom of expression |
Дата публикации: | 2024 |
Библиографическое описание: | Бєлова М. В. Право людини на забуття: окремі концептуальні питання/ М. В. Бєлова, О. М. Бєлов, К. К. Мегеш //Аналітичне-порівняльне правознавство/ редкол.: Ю. М. Бисага (голов. ред.), В. В. Заборовський, Д. М. Бєлов, С. Б. Булеца та ін.; ДВНЗ «УжНУ» – Ужгород, 2024. – №2. – С. 116-120 – Бібліогр.: с. 119-120 (13 назв). URL http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/303018/295034 |
Краткий осмотр (реферат): | Стаття присвячена дослідженню виникнення та становлення права людини на забуття (право бути забутим, англ. right to be forgotten) як права фізичної особи вимагати видалення своїх особових даних із загального доступу через пошукові системи за деяких умов. Визначено, що встановлення права на забуття часто пов’язують з одним з ключових рішень Суду Європейського Союзу, а саме у справі «Google Іспанія проти Костехи Гонсалес», яка набула широкого міжнародного розголосу. Однак, важливо звернути увагу на свободу слова та свободу доступу до інформації як конкуруючого фундаментального права. Право на недоторканність приватного життя та режим захисту даних не існують у вакуумі: право людини на приватне життя часто може вступати в конфлікт з іншими правами, зокрема, з правом на свободу вираження поглядів, наприклад, з точки зору цензури. У статті проаналізовано міжнародний досвід у судовій сфері щодо питання визнання права на забуття в контексті системи цифрових прав людини, на основі чого виявлено, що рішення здебільшого стосуються інформації, яка може суттєво вплинути на фундаментальні права на недоторканність приватного життя та захист персональних даних, і в них конкретно зазначається, що суд прагне встановити справедливий баланс між цими правами та правом громадськості на доступ до інформації. Таким чином, вирішення багатьох спорів значною мірою залежить від фактів справи. Розглянуто правове регулювання права бути забутим, зокрема, регламент Європейського Парламенту та Ради від 27 квітня 2016 року (Загальний регламент про захист даних), директива про захист даних 1995 року, як така, що була оновлена та доповнена вищезазначеним регламентом, а також Європейська конвенція з прав людини та інші. Водночас концепція права бути забутим не є визнаною в правовій системі України, але зазначається Законом України «Про захист персональних даних», що видалення або знищення персональних даних в інформаційному просторі можливе за умов подання скарги або звернення до суду. The article is devoted to the study of the emergence and formation of the human right to be forgotten as the right of an individual to request the removal of his or her personal data from public access through search engines, under certain conditions. It is found that the establishment of the right to be forgotten is often associated with one of the key decisions of the Court of Justice of the European Union, namely, in the case of Google Spain v. Costeja Gonzalez, which has gained wide international publicity. However, it is important to note that freedom of speech and freedom of access to information are conflicting fundamental rights to the right to be forgotten. The right to privacy and the data protection regime do not exist in a vacuum: the right to privacy can often clash with other rights, in particular the right to freedom of expression, for example, in terms of censorship.The author analyses international judicial precedents regarding the acknowledgement of the right to be forgotten in the sphere of the digital human rights system, and finds that the rulings typically pertain to data that might drastically influence the fundamental rights to privacy and personal data protection. Furthermore, the courts explicitly assert their intention to achieve an equitable balance between these rights and the public’s right to access information. Hence, the resolution of numerous conflicts is largely contingent on the factual context of each case.The author reviews the legal regulation of the right to be forgotten, in particular, the Regulation of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 (General Data Protection Regulation), the 1995 Data Protection Directive, as updated and supplemented by the above-mentioned Regulation, and the European Convention on Human Rights, etc. Although the concept of the right to be forgotten is not recognised in the Ukrainian legal system, the Law of Ukraine “On Personal Data Protection” states that deletion or destruction of personal data in the information landscape is possible upon filing a complaint or going to court. |
Тип: | Text |
Тип публикации: | Стаття |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/68304 |
ISSN: | 2788-6018 |
Располагается в коллекциях: | Аналітично-порівняльне правознавство. Вип. 2. 2024 |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
303018-Текст статті-699694-1-10-20240430.pdf | 332.57 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.