Явище білінгвізму в українсько-турецьких сім’ях

Abstract

Статтю присвячено явищу двомовності, або білінгвізму, в українсько-турецьких сім’ях. Білінгвізм потрактовано як складний соціолінгвальний феномен, що полягає в здатності людини висловлюватись двома мовами. Закцентовано на тому, що потреба дослідження цього явища актуалізувалась у період повномасштабного російського вторгнення в Україну, коли посилились міграційні процеси, зросла кількість українців, які виїхали в інші країни, у тому числі й у Турецьку Республіку. У країні поселення національне самоусвідомлення нерозривно пов’язане з мовою. У дослідженні наведено результати опитування «Мова українців Туреччини», проведеного у вересні 2023 року. В анкетуванні взяли участь 657 респондентів, які проживають на території Турецької Республіки і походять із усіх регіонів України. Віковий діапазон опитаних – від 15 до 75 років. Підтверджено можливість співіснування української і турецької мов у міжетнічних українсько-турецьких сім’ях. Визначено умови для збереження української мови в дітей, які перебувають у турецькомовному середовищі. За допомогою соціолінгвістичного і психолінгвістичного підходів виявлено, що велика частина українських мігрантів у Турецькій Республіці намагається зберегти українську мову у своїх родинах, відчуває моральний обов’язок передавати її наступним поколінням. На підставі анкетування з’ясовано, що функціювання української мови у змішаних шлюбах великою мірою залежить від докладених зусиль матері, а основним українським мовним середовищем для дітей залишається сім’я. У дошкільному віці мова матері є домінантною. Згодом, у шкільному віці, починає переважати мова соціуму. Засвоювати українську мову діти-білінгви мають змогу в суботніх і недільних школах, у дитячих літніх таборах при українських громадських організаціях. Перспектива подальших студій полягає в комплексному вивченні двомовності в сучасному комунікативному просторі Турецької Республіки.

The article is devoted to the phenomenon of bilingualism in Ukrainian-Turkish families. Bilingualism is interpreted as a complex sociolinguistic phenomenon, which consists of the ability of people to express themselves in two languages. Emphasis is placed on the fact that the need to study this phenomenon was actualized during the period of the full-scale Russian invasion of Ukraine, when migration processes intensified, the number of Ukrainians who migrated to other countries, including the Republic of Turkey, increased. In the country of settlement, national self-awareness is inextricably linked to language. The study provides the results of the «Language of Ukrainians in Turkey» survey conducted in September 2023. 657 respondents who live on the territory of the Republic of Turkey and come from all regions of Ukraine took part in the survey. The age range of the interviewees is from 15 to 75 years. The possibility of the coexistence of Ukrainian and Turkish languages in interethnic Ukrainian-Turkish families has been confirmed. The conditions for preserving the Ukrainian language among children living in a Turkish-speaking environment have been determined. With the help of sociolinguistic and psycholinguistic approaches, it was found that a large part of Ukrainian migrants in the Republic of Turkey try to preserve the Ukrainian language in their families, feel a moral obligation to pass it on to the next generations. Based on the questionnaire, it was found that the functioning of the Ukrainian language in mixed marriages largely depends on the mother’s efforts, and the family remains the main Ukrainian language environment for children. At preschool age, the mother’s language is dominant. Later, at school age, the language of society begins to prevail. Bilingual children can learn the Ukrainian language in Saturday and Sunday schools, in children’s camps in Ukrainian public organizations. The perspective of further studies consists of the comprehensive study of bilingualism in the modern communicative space of the Republic of Turkey.