Деякі продуктивні способи деривації в сучасній українській військовій термінології

Abstract

У статті досліджено дериваційні процеси в українській військовій термінології на сучасному етапі її розвитку. Військову лексику проаналізовано в межах тематичного кластеру «Озброєння та технічне оснащення армії». Зазначено, що найвагомішими екстралінгвальними чинниками розвитку української військової лексики (і військової термінології зокрема) у ХХІ столітті є російсько-українська війна (що почалася 2014 року), а також зовнішньо- та внутрішньополітичні процеси, повʼязані з трансформацією структур сил безпеки та оборони України в контексті інтенсифікації відносин Україна-НАТО. Визначено найбільш продуктивні з точки зору авторок способи термінологічного словотвору на сучасному етапі розвитку української військової лексики: спосіб скорочення слів та словосполучень, словоскладання та суфіксальний спосіб (у контексті творення фемінітивів). Спосіб скорочення слів та словосполучень визначено одним із провідних у звʼязку з його здатністю забезпечити «ергономічність» як головну ознаку військової мови і мовлення. Охарактеризовано основні види скорочень у сучасній військовій термінології. Визначено причини та механізм лексикалізації ініціальних абревіатур у сучасній українській військовій термінології. Зазначено, що значну кількість термінів прикладкового типу становлять слова з родовою назвою «дрон», що повʼязано з ефективним використанням безпілотних апаратів у бойових діях. Обґрунтовано продуктивність способу словоскладання в українській військовій термінології на сучасному етапі у звʼязку з розширенням функціональних можливостей та урізноманітненням певних видів зброї та військової техніки. Описано продуктивні можливості суфіксального способу при творенні фемінітивів як назв осіб жіночої статі за родом діяльності/професією у сучасній військовій термінології. Описано випадки словотвірної омонімії, у яких використання фемінітивів є недоцільним.

The article examines derivational processes in Ukrainian military terminology at the present stage of its development. The military vocabulary is analyzed within the thematic cluster “Arms and technical equipment of the army”. It is noted that the most important extra-linguistic factors in the development of Ukrainian military vocabulary (and military terminology in particular) in the twenty-first century are the Russian-Ukrainian war (which began in 2014), as well as foreign and domestic political processes related to the transformation of the structures of Ukraine’s security and defense forces in the context of intensifying NATO-Ukraine relations. The most productive ways of terminological derivation at the present stage of development of the Ukrainian military vocabulary are identified: the way of shortening words and phrases, word compounding, and the suffix way (in the context of feminitives). The way of shortening words and phrases is identified as one of the leading ones due to its ability to ensure “ergonomics” as the main feature of military language and speech. The main types of abbreviations in modern military terminology are characterized. The reasons and mechanism of lexicalization of initial abbreviations in modern Ukrainian military terminology are determined. It is noted that a significant number of applied terms are words with the generic name “drone”, which is associated with the effective use of unmanned aerial vehicles in combat operations. The article substantiates the productivity of the way of derivation in Ukrainian military terminology at the present stage in connection with the expansion of functionality and diversification of certain types of weapons and military equipment. The article describes the productive possibilities of the suffixal method in the creation of feminitives for female persons by occupation/profession in modern military terminology. The cases of word-formation homonymy in which the use of feminitives is inappropriate are described.