Discourse: from general notions to academic discourse

Abstract

This article offers an exploration of different types of discourse, emphasizing its complex nature and the various theoretical approaches that address it. Discourse is examined as a multifaceted phenomenon that integrates linguistic, psychological, social, and cultural dimensions, illustrating the intricate relationship between language and its broader context. The study highlights various types of discourse –literary, institutional, and conversational – and provides a detailed analysis of institutional discourse, with a particular focus on academic discourse within scientific research and education. Academic discourse is explored in terms of its specific features, such as formal structure, precision, and specialized terminology, revealing how it plays a crucial role in shaping and communicating knowledge. Discourse is also analyzed as a communicative activity that involves interactive processes and cognitive functions, impacting how information is exchanged and understood. This type of discourse extends beyond educational contexts to encompass the entire scientific research process, underscoring the significance of precise language and structured argumentation in conveying complex ideas. The article also discusses computational methods, including corpus analysis, which support the analysis and encoding of discourse structures, such as discourse markers and structural divisions, within academic texts. By examining these features, the article provides insights into how academic arguments are formulated, presented, and disseminated, thus contributing to a deeper understanding of discourse in both scientific and interdisciplinary contexts. Computational approaches offer valuable tools for examining and comparing academic discourse’ encoding structures and discourse markers.

Дискурс є складним і багатогранним явищем, яке інтегрує різноманітні аспекти, такі як лінгвістичні, соціальні та культурні виміри, і саме через цей різнобічний характер його дослідження потребує застосування різних теоретичних підходів. У цій статті розглядаються різні типи дискурсу, підкреслюючи його складну природу та різноманітні теоретичні підходи до його вивчення. Дискурс досліджується як багатогранне явище, яке інтегрує лінгвістичні, психологічні, соціальні та культурні виміри, що ілюструє складні взаємозв'язки між мовою та її ширшим контекстом. У дослідженні висвітлюються різні типи дискурсу – літературний, інституційний та розмовний – і надається детальний аналіз інституційного дискурсу, зокрема академічного дискурсу в межах наукових досліджень і освіти. Академічний дискурс розглядається з точки зору його специфічних рис, таких як формальна структура, точність і спеціалізована термінологія, що показує його важливу роль у формуванні та передачі знань. Дискурс також аналізується як комунікативна діяльність, яка включає інтерактивні процеси та когнітивні функції, впливаючи на те, як обмінюється та сприймається інформація. Цей тип дискурсу виходить за межі освітніх контекстів і охоплює весь процес наукових досліджень, підкреслюючи значущість точної мови та структурованої аргументації у передачі складних ідей. У статті також обговорюються комп'ютерні методи, включаючи корпусний аналіз, які підтримують аналіз і кодування структур дискурсу, таких як дискурсивні маркери та структурні поділи в академічних текстах. Розглядаючи ці характеристики, стаття надає уявлення про те, як формулюються, представляються та поширюються академічні аргументи, що сприяє глибшому розумінню дискурсу як у науковому, так і в міждисциплінарному контекстах. Комп'ютерні підходи пропонують цінні інструменти для дослідження та порівняння структур кодування академічного дискурсу і дискурсивних маркерів.