Лінгвопрагматичні особливості воєнного дискурсу (на матеріалі текстів ЗМІ)

Abstract

Стаття присвячена аналізу лігвопрагматичних особливостей воєнного дискурсу зосереджуючись на специфіці використання лексико-стилістичних засобів та синтаксичних структур, а також дослідженню прагматичного потенціалу воєнного дискурсу. В роботі аналізується лексика, використовувана в описах воєнної комунікації, а саме метафори, евфемізми та інші стилістичні прийомами, задля керування масами підсилюючи емоційний вплив, змінюючи настрої, віру чи підтримку певних подій. Військова лексика має свою специфіку, створюючи додаткове навантаження на отримувача інформації, впливаючи на характер сприйняття інформації. Матеріал, що подається читачам у засобах масової інформації, має на меті не лише поінформувати громади стосовно подій, а й мотивувати їх щодо майбутніх дій, вплинути на їх психологічний стан та формувати певні настанови. У статті проаналізовано особливості уживання спеціалізованого військового жаргону, абревіатур та технічної мови. Дослідження вивчає роль засобів масової інформації у формуванні сприйняття військової діяльності громадськістю крізь призму стратегій ЗМІ та специфіки комунікації задля управління інформацією та її контролю. Також увагу приділено вживанню синтаксичних структур, які підсилюють прагматичний ефект повідомлень. У роботі аналізується як воєнний дискурс стає одним з важливих інструментів керування масами, досягнення стратегічних цілей, створюючи необхідні настрої для прийняття рішень та реалізації поставленої мети. Аналіз лінгвопрагматичних аспектів воєнного дискурсу допомагає глибше зрозуміти, як саме маніпуляції мовою можуть змінювати сприйняття реальності, мотивувати дії або формувати певні ідеологічні установки. Ці особливості мовлення дозволяють контролювати інформаційний потік, формувати позитивний або негативний імідж, а також впливати на психологічний стан населення в умовах конфлікту. Окрему увагу приділено прагматичному потенціалу воєнного дискурсу, його впливу на аудиторію та формуванню громадської думки. Воєнний дискурс є важливим та ефективним ресурсом, відіграючи велику роль у сучасних умовах глобальних конфліктів та інформаційної боротьби у засобах масової інформації. Воєнний дискурс для багатьох ЗМІ став потужним інструментом впливу на громаду, адже він використовується не лише як засіб подачі інформації, а й як знаряддя боротьби.

The article is dedicated to the analysis of lingua-pragmatic components of war discourse, focusing on the specifics of using lexical-stylistic devices and syntactic structures, as well as analysing the pragmatic potential of war discourse. The study analyzes the terminology used in descriptions of military communication, particularly metaphors, and other stylistic techniques aimed at influencing the addressee, enhancing emotional impact, and altering attitudes, beliefs, or support of certain events. Military lexicon has its specificity, creating additional cognitive load on the recipient of the information, thus affecting the perception of the material. The content presented to readers in the media aims not only to inform the public about events but also to motivate them toward future actions, influence their psychological state, and shape certain attitudes.. The research explores the role of mass media in shaping public perception of military activities through the prism of media strategies and communication specifics aimed at managing and controlling information. Special attention is paid to using syntactic structures that enhance the pragmatic effect of messages. The study analyzes how war discourse becomes one of the important tools for mass control, achieving strategic goals, and creating the necessary conditions for decision-making and accomplishing set objectives. Special attention is given to the pragmatic potential of war discourse, its impact on the audience, and the shaping of public opinion. War discourse is a vital and effective resource, playing a significant role in modern global conflicts and the informational struggle within the media. War discourse has become a powerful tool of influence on society, as it is used not only as a means of conveying information but also as an instrument of warfare.