Модифікація трудових відносин в умовах цифровізації

Abstract

У статті розкриваються процеси цифровізації суспільних відносин у сфері найманої праці, які слід оцінювати насамперед з точки зору відповідності інтересам людини-праці, задоволення її потреб, оскільки саме працююча людина є творцем матеріальних і духовних благ. Відповідно, держава зобов’язана утримуватися від довільного втручання в природні та суспільні процеси та зосередитися на основному своєму завданні: захисті прав і свобод людей-праці, яким можуть загрожувати такі процеси. Зауважується, що розвиток інформаційних технологій призвів до формування нової соціально-трудової структури, яка характеризується інноваційними формами зайнятості. Цифровізація поступово змінює характер праці. І справа не тільки полягає у зростанні обсягу дистанційної праці, а й у виникненні відносин, правова природа яких залишається дискусійною: поширення краудворкінгу, роботи, яка організується он-лайн за допомогою Інтернет-платформ, які дозволяють всю роботу, або її частину, як результат, передавати через інформаційно-телекомунікаційні мережі. Все це також потребує професійного розвитку, професійного зростання працівників. Констатується, що процеси цифровізації виробництва потребуватимуть вирішення не тільки технічних, правових, але й етичних проблем, що вимагатиме запровадження нових правил та заборони приймати будь-які рішення лише на підставі обробки інформації без участі працівника. Відповідно, це вимагатиме не лише законодавчого, а й колективно-договірного регулювання. Робиться висновок, що запровадження інноваційних технологій у трудову сферу і оформлення їх у правовій сфері не може замінити важливу функцію трудового права - соціальну, яка одночасно формує повагу до цінностей права, закріпленим у ньому саме людиною. Саме з цих позицій повинна бути дотримана так звана «спадщина» у трудовому праві з його історично і закономірно набутими цінностями.

The article reveals the processes of digitalization of social relations in the sphere of hired labor, which should be evaluated primarily from the point of view of matching the interests of the working person, satisfying his needs, since it is the working person who is the creator of material and spiritual goods. Accordingly, the state is obliged to refrain from arbitrary interference in natural and social processes and focus on its main task: protecting the rights and freedoms of working people who may be threatened by such processes.It is noted that the development of information technologies led to the formation of a new social and labor structure, which is characterized by innovative forms of employment. Digitization is gradually changing the nature of work. And the matter lies not only in the growth of remote work, but also in the emergence of relations, the legal nature of which remains debatable: the spread of crowdworking, work that is organized online with the help of Internet platforms that allow all or part of the work, as a result, to transmit through information and telecommunication networks. All this also requires professional development, professional growth of employees.It is noted that the processes of digitalization of production will require the solution of not only technical, legal, but also ethical problems, which will require the introduction of new rules and a ban on making any decisions based only on information processing without the participation of the employee. Accordingly, this will require not only legislative, but also collective agreement regulation.It is concluded that the introduction of innovative technologies in the labor sphere and their registration in the legal sphere cannot replace the important function of labor law - the social one, which at the same time forms respect for the values of the law, fixed in it by a person. It is from these positions that the so-called «heritage» in labor law with its historically and naturally acquired values should be respected.