Актуальні питання врегулювання трудових спорів шляхом медіації

Abstract

У статті наведено комплексне теоретико-правове дослідження медіації як альтернативної процедури вирішення трудових спорів. Доводиться, що актуальним питанням науки трудового права є внесення конкретних пропозицій щодо розробки системної та послідовної законодавчої основи застосування трудової медіації при вирішенні трудових спорів. Автором звертається увага, що чинне законодавство ситуативно згадує зазначене поняття в окремих статтях, при цьому не розкриваючи його зміст, що призводить до проблем правозастосування. Так, Законом України «Про медіацію» було доповнено чинний Кодекс законів про працю України новою ст. 221-1 «Врегулювання трудових спорів шляхом медіації». Акцентується увага, що включення нової норми до глави XV «Індивідуальні трудові спори» КЗпП України свідчить про те, що процедуру медіації законодавець обмежив тільки врегулюванням індивідуальних трудових спорів. Наголошується, що не дотримання принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права, закріпленого в ст. 8 Конституції України, перешкоджає належному захисту трудових прав. Аргументовано, що вітчизняний законодавець не правильно застосовує поняття «трудового спору», визначаючи медіацію як альтернативний спосіб його вирішення, адже фактично «трудовий спір» виникає в момент звернення до органів, що їх розглядають. Шляхом медіації врегульовується не трудовий спір, а розбіжності між суб’єктами трудових відносин на етапі добровільного урегулювання цих розбіжностей, що доцільніше назвати «трудовим конфліктом». Автором заперечується позиція законодавця щодо застосування процедури медіації лише до індивідуальних трудових спорів. Звертається увага на необхідність поширення такого інституту і на колективні трудові спори. Аргументовано необхідність усунення нормативної невизначеності щодо термінології поняття «медіація» та узгодження норм Закону України «Про медіацію» і чинного законодавства у сфері праці. Наявність стабільного та зрозумілого законодавства про медіацію є втіленням принципу верховенства права та сприятиме формуванню довіри суспільства до альтернативних позасудових процедур врегулювання спорів.

The article presents a comprehensive theoretical and legal study of mediation as an alternative procedure for resolving labor disputes. The author proves that the urgent issue of labor law science is to make specific proposals for the development of a systematic and consistent legislative framework for the use of labor mediation in resolving labor disputes. The author draws attention to the fact that current legislation makes situational references to this concept in certain articles without disclosing its content, which leads to law enforcement problems. Thus, the Law of Ukraine “On Mediation” supplemented the current Labor Code of Ukraine with a new Article 221-1 “Settlement of Labor Disputes through Mediation”. It is emphasized that the inclusion of the new provision in Chapter XV “Individual Labor Disputes” of the Labor Code of Ukraine indicates that the legislator has limited the mediation procedure to the settlement of individual labor disputes. The author emphasizes that failure to comply with the principle of legal certainty as a component of the rule of law principle enshrined in Article 8 of the Constitution of Ukraine impedes the proper protection of labor rights. The author argues that the national legislator incorrectly applies the concept of “labor dispute” by defining mediation as an alternative way of its resolution, since in fact a “labor dispute” arises at the time of applying to the bodies which consider them. Mediation does not resolve a labor dispute, but rather disagreements between the parties to labor relations at the stage of voluntary settlement of such disagreements, which is more appropriately called a “labor conflict”. The author denies the legislator’s position that the mediation procedure is applicable only to individual labor disputes. Attention is drawn to the need to extend such an institution to collective labor disputes. The author argues that it is necessary to eliminate regulatory uncertainty regarding the terminology of the concept of “mediation” and to harmonize the provisions of the Law of Ukraine “On Mediation” and current labor legislation. The existence of stable and clear legislation on mediation is an embodiment of the rule of law and will contribute to the formation of public confidence in alternative out-of-court dispute resolution procedures.