Набуття права власності на землю іноземними особами за законодавством України та Канади

Abstract

У статті проведено порівняльно-правове дослідження специфіки набуття та здійснення права власності на землю іноземцями, особами без громадянства та іноземними юридичними особами за законодавством України та Канади, в результаті чого обґрунтовано найбільш прийнятний для України канадський досвід правового регулювання у вказаній сфері. Встановлено, що в науці земельного права України одним із найбільш дискусійних є питання щодо можливості, обсягів, умов та підстав надання права власності на землю іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам, особливо зважаючи на приписи ст. 13 Конституції України, яка проголошує всю землю власністю Українського народу. Не вирішено це питання остаточно в земельному законодавстві, так як доступ іноземних осіб до права власності на землі сільськогосподарського призначення може бути наданий лише після позитивного рішення Всеукраїнського референдуму.Проведене дослідження показало, що законодавство Канади передбачає можливість встановлення обмежень набуття права власності на землю іноземними суб’єктами як на рівні федерації (дворічна заборона придбання житлової нерухомості, включаючи вільні земельні ділянки, призначені для житлової забудови), так і на рівні окремих провінцій та територій. На рівні провінцій та територій є різні юридичні моделі обмеження доступу іноземних осіб до права власності на землю, насамперед сільськогосподарського призначення. Так, законодавчі обмеження набуття права власності на землю іноземними особами відсутні в Британській Колумбії, Онтаріо, Ньюфаундленді і Лабрадорі, Нью-Брансвіку і Новій Шотландії. Водночас в Альберті, Саскачевані, Манітобі, Квебеку доступ іноземних осіб до права власності на землю іс-тотно обмежується, зокрема, шляхом встановлення максимальних розмірів земельних ділянок, які вони можуть набути на праві власності. В статті стверджується, що встановлення в законодавстві Канади обмежень при набутті права власності на землю, насамперед сільськогосподарського призначення, обумовлюється потребою забезпечити першочерговий доступ до земель громадян Канади та корпорацій Канади, що може бути орієнтиром при врегулюванні цих питань в українському земельному праві. Законодавство Канади як на федеральному рівні, так і на рівні окремих провінцій та територій передбачає досить ефективні механізми юридичної відповідальності у випадку порушення законодавчих обмежень доступу іноземних осіб до права власності на землю, які варто передбачити в українському законодавстві.

The article conducts a comparative legal study of the specifics of acquisition and exercise of land ownership by foreigners, stateless persons and foreign legal entities under the legislation of Ukraine and Canada, as a result of which the Canadian experience of legal regulation in the specified area, which is most acceptable for Ukraine, is substantiated.It has been established that in the science of land law of Ukraine, one of the most controversial issues is the possibility, scope, conditions and grounds of granting land ownership rights to foreigners, stateless persons, and foreign legal entities, especially considering the provisions of Art. 13 of the Constitution of Ukraine, which declares all land to be the property of the Ukrainian people. This issue has not been resolved definitively in the land legislation, as access of foreign persons to ownership of agricultural land can be granted only after a positive decision of the All-Ukrainian referendum.The conducted research showed that Canadian legislation provides for the possibility of establishing restrictions on the acquisition of land ownership by foreign entities both at the federal level (a two-year restriction on the purchase of residential real estate, including vacant land plots intended for residential development), and at the level of individual provinces and territories. At the level of the provinces and territories, there are different legal models for restricting the access of foreign persons to the right to ownership of land, primarily for agricultural purposes. There are no legal restrictions on the acquisition of the right to ownership of land by foreign persons in British Columbia, Ontario, Newfoundland and Labrador, New Brunswick and Nova Scotia. At the same time, in Alberta, Saskatchewan, Manitoba, and Quebec, the access of foreigners to land ownership is significantly limited, in particular, by establishing the maximum size of land plots that they can acquire on ownership.The article claims that the establishment of restrictions in Canadian legislation on the acquisition of ownership rights to land, primarily for agricultural purposes, is conditioned by the need to ensure priority access to the lands of Canadian citizens and Canadian corporations, which can be a reference point for the settlement of these issues in Ukrainian land law. Canadian legislation, both at the federal level and at the level of individual provinces and territories, provides effective mechanisms of legal responsibility in the event of violation of legal restrictions on foreign persons’ access to land ownership, which should be provided for in Ukrainian legislation.