Роль гендерної нейтралізації у відтворенні гендеру в українсько-англійському перекладі військової термінології

Abstract

Статтю присвячено дослідженню аналізу ролі гендерної нейтралізації у перекладі військової термінології з української на англійську мову, з акцентом на відтворення гендерної специфіки в умовах сучасних військових реалій, оскільки зважаючи на зміни у військовій політиці та зростаючу участь жінок у військових структурах, адаптація мови до стандартів гендерної чутливості є нагальною потребою. У дослідженні розглядаються основні виклики, з якими стикаються перекладачі при адаптації гендерно-маркованих термінів, таких як «парамедикиня», «лейтенантка», «аеророзвідниця», «кулеметниця», «штурмовичка» англійською мовою, де гендерна нейтралізація є важливим інструментом для забезпечення гендерної рівності та інклюзивності. У статті розглядаються різні стратегії перекладу, такі як повна і часткова гендерна нейтралізація, а також аналізується їхня ефективність у контексті військової справи. Виявлено, що гендерна нейтралізація, яка полягає у використанні гендерно-нейтральних виразів, є ключовою стратегією, що дозволяє уникнути гендерних стереотипів та сприяє створенню інклюзивного мовного середовища. Метою статті є виявлення особливостей використання гендерної нейтралізації як найефективнішої стратегії відтворення гендерної специфіки української військової термінології англійською мовою, а також систематизація підходів до відтворення гендерних маркерів у військовій термінології та оцінка їхнього впливу на міжкультурну комунікацію у військовій сфері. Для досягнення цієї мети застосовано комплексний аналіз теоретичних джерел та порівняльний аналіз текстів оригіналу і перекладу. Дослідження підкреслює важливість врахування культурних контекстів при перекладі, оскільки уявлення про гендерні ролі можуть суттєво відрізнятися в різних культурах. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого розвитку гендерної лінгвістики та адаптації військової термінології до гендерних реалій, що сприятиме гармонізації міжкультурної комунікації у військовій сфері. Подальші наукові розвідки можуть зосередитися на розробці ефективних підходів до перекладу гендерно-маркованої лексики, що сприятимуть підвищенню толерантності та інклюзивності у нашому суспільстві.

The article is devoted to the analysis of the role of gender neutralization in the translation of military terminology from Ukrainian into English, with an emphasis on the reproduction of gender specificity in the context of modern military realities. Considering the changes in military policy and the growing participation of women in military structures, adapting language to gender-sensitive standards is an urgent need. The study examines the main challenges faced by translators when adapting gender-marked terms such as «парамедикиня» (female paramedic), «лейтенантка» (female lieutenant), «аеророзвідниця» (female aerial reconnaissance specialist), «кулеметниця» (female machine gunner), and «штурмовичка» (female assault trooper) into English, where gender neutralization is an important tool for ensuring gender equality and inclusivity. The article explores various translation strategies, such as complete and partial gender neutralization, and analyzes their effectiveness in the military context. It has been found that gender neutralization, which involves using gender-neutral expressions, is a key strategy that helps avoid gender stereotypes and promotes the creation of an inclusive linguistic environment. The purpose of the article is to identify the peculiarities of using gender neutralization as the most effective strategy for reproducing the gender specificity of Ukrainian military terminology in English, as well as to systematize approaches to reproducing gender markers in military terminology and to assess their impact on intercultural communication in the military sphere. To achieve this goal, a comprehensive analysis of theoretical sources and a comparative analysis of the original and translated texts were applied. The study emphasizes the importance of considering cultural contexts when translating, as perceptions of gender roles can differ significantly across cultures. The results of the study can be used for the further development of gender linguistics and the adaptation of military terminology to gender realities, which will contribute to the harmonization of intercultural communication in the military sphere. Further research may focus on developing effective approaches to translating of gender-marked vocabulary that will promote tolerance and inclusivity in our society.