Перекладацькі трансформації у відтворенні роману Террі Пратчетта «Відьми за кордоном»

Abstract

Запропоновану статтю присвячено аналізові трансформацій, використаних автором українського перекладу роману Террі Пратчетта у жанрі фентезі «Відьми за кордоном». Зокрема, увагу зосереджено на окресленні лексико-семантичних трансформацій, що виділяють разом із лексико-граматичними, граматичним та стилістичними. Засвідчено особливості використання перекладачем певних типів лексико-семантичних трансформацій. Протлумачено поняття «переклад» як шлях поєднання двох різних культур і мовних традицій. Зазначено складність відтворення тексту через спрямованість оригінального твору на певну, досить обмежену авдиторію. Узагальнено комплекс теоретичних питань, пов’язаних із вимогами й підходами до перекладу, зокрема окреслено одомашнення й очуження як основні стратегії, та тлумаченням поняття трансформацій з погляду перекладацької діяльности. Трансформації визначено як міжмовні перетворення, перебудови вихідного тексту чи заміни його елементів з метою досягнення перекладацької адекватности та еквівалентности у тексті перекладу. Подано класифікацію лексико-семантичних трансформацій, серед яких виокремлено конкретизацію, узагальнення, диференціацію та модуляцію. За допомогою зіставного аналізу фрагментів оригінального тексту та перекладу проаналізовано 91 лексико-семантичну трансформацію. Виявлено значне переважання модуляції як різновиду перекладацьких трансформацій і способу передачі культурних особливостей тексту оригіналу. Враховано чинник особистости автора перекладу у виборі тих чи інших перекладацьких прийомів. У статті подано зразки фрагментів оригінального тексту та перекладу й описано знайдені відмінності шляхом порівняння словникових дефініцій. Виявлено тенденцію перекладача замінювати культурні особливості та реалії на ті, що притаманні культурі мови перекладу, з метою передати дух та викликати подібну реакцію, як й оригінальний твір. Окреслено перспективи дослідження, зокрема в галузях класичного перекладу та комп’ютерної лінґвістики.

The proposed article is dedicated to the analysis of the transformations used by the author of the Ukrainian translation of the fantasy novel «Witches Abroad» by Terry Pratchett. In particular, the attention is focused on the definition of lexical-semantic transformations, which are distinguished along with lexical-grammatical, grammatical, and stylistic ones. The peculiarities of using certain types of lexical-semantic transformations by a translator are shown. The concept of «translation» is defined as a way of combining two different cultures and language traditions. The difficulty of reproducing the text due to the focus of the original work on a specific, rather limited audience is noted. The article outlines a set of theoretical questions related to the requirements and approaches to translation, in particular, the domesticating method and the foreignising method as the main strategies, and the interpretation of the concept of transformation from the point of view of translation activity. Transformations are defined as interlingual changes, restructuring of the source text or replacement of its elements in order to achieve translation adequacy and equivalence in the target text. The classification of lexicalsemantic transformations, including specified specification, generalisation, differentiation and modulation, is presented. By means of a comparative analysis of fragments of the original text and the translation, 91 lexical-semantic transformations are analysed. A significant predominance of modulation as a type of translator’s transformation and a way of conveying the cultural features of the original text is revealed. The factor of the author’s personality in the choice of specific translation techniques is taken into account. The article presents samples of fragments of the original text and translation, and the differences found are described by comparing dictionary definitions. The tendency of the translator to replace cultural features and realities with those inherent in the target language’s culture to convey the spirit and evoke a similar reaction as the original work is detected. The article outlines prospects for research, in particular in the fields of classical translation and computational linguistics.