Epigraphic terminology across cultures: а comparative study of English, Ukrainian, and Armenian perspectives

Abstract

The digital era has revolutionized cultural heritage preservation and research, offering unprecedented opportunities and challenges. Digital technologies have transformed how we access, analyze, and represent cultural resources, particularly inscriptions rich in historical and cultural significance. This transformation not only protects these artefacts from physical degradation but also makes them globally accessible, fostering a broader appreciation of our shared heritage. Digitization is the first critical step in preserving inscriptions, converting physical artefacts into digital data for easier sharing, analysis, and long–term preservation. Ensuring that these digital collections adhere to Linked Open Data (LOD) principles is essential for integrating data across various platforms and enhancing global academic collaboration. The Simple Knowledge Organization System (SKOS) framework plays a pivotal role in organizing this knowledge in a machine-readable and human-understandable format. Our research focuses on compiling a structured vocabulary of terms related to Ukrainian and Armenian epigraphic inscriptions, forming the basis for a comprehensive SKOS framework. Precision and uniformity in terminology are vital in academic disciplines, particularly in epigraphy, where the study of ancient inscriptions intersects with history, archaeology, and philology. Clear and consistent terminology ensures effective scholarly communication and accurate knowledge transmission across linguistic and cultural boundaries. Terminological discrepancies can lead to misunderstandings and hinder collaborative research. This challenge is amplified by the linguistic diversity in global academia, where English often serves as the lingua franca. Translating and harmonizing specialized terms across languages is complex, especially for terms with nuanced meanings or historical evolution. The field of epigraphy exemplifies these challenges, requiring a specialized vocabulary that accurately reflects the artefacts’ characteristics and broader contexts. Standardizing this terminology while respecting linguistic diversity is crucial for clarity and consistency in academic discourse, ultimately facilitating a more integrated understanding of our cultural heritage.

Цифрова ера докорінно змінила збереження та дослідження культурної спадщини, відкриваючи безпрецедентні можливості та виклики. Цифрові технології трансформували спосіб доступу, аналізу та представлення культурних ресурсів, зокрема написів, які мають надзвичайну історичну та культурну цінність. Ця трансформація не лише захищає ці артефакти від фізичного зношення, але й робить їх доступними для всього світу, сприяючи ширшому розумінню та оцінці нашої спільної спадщини. Оцифровування є першим важливим кроком у збереженні написів, перетворюючи фізичні артефакти на цифрові дані для легшого обміну, аналізу та довгострокового збереження. Забезпечення того, щоб ці цифрові колекції дотримувалися принципів Linked Open Data (LOD), є важливим для інтеграції даних на різних платформах, підвищуючи глобальну академічну співпрацю. Система Simple Knowledge Organization System (SKOS) відіграє важливу роль в організації цих знань у машинозчитуваному та зрозумілому для людини форматі. Наше дослідження зосереджується на складанні структурованого словника термінів, пов’язаних з українськими та вірменськими епіграфічними написами, що служить основою для розробки всеосяжної SKOS-структури. Точність та одноманітність термінології є життєво важливими у наукових дисциплінах, особливо в епіграфіці, де вивчення стародавніх написів перетинається з історією, археологією та філологією. Чітка та послідовна термінологія забезпечує ефективне наукове спілкування та точну передачу знань через мовні та культурні межі. Термінологічні розбіжності можуть призводити до непорозумінь та перешкоджати спільним дослідницьким зусиллям. Цей виклик посилюється мовною різноманітністю в глобальній академічній спільноті, де англійська часто служить лінгва-франка. Переклад та гармонізація спеціалізованих термінів між мовами є складним процесом, особливо для термінів з нюансованими значеннями або історичною еволюцією. Сфера епіграфіки є яскравим прикладом цих викликів, вимагаючи спеціалізованого словника, який точно відображає характеристики артефактів та ширші контексти. Стандартизація цієї термінології, з повагою до мовного різноманіття, є важливою для ясності та послідовності в наукових дискусіях, що зрештою сприяє більш інтегрованому розумінню нашої культурної спадщини.